Чи варто «відрізати вуха» задля творчості?

ear-min
#думки #часом_буває_так

Часом люди роблять дивні речі через якісь обставини. Я не про пограбування магазину з ціллю отримання грошей, тут трішки про інше.

Мені не дають спокою все ті ж думки, про те — чи можна об’єктивно вважати психолога психологом, коли в людини самої повно в голові тараганів, які гризуть її із середини і, в певному сенсі, заважають працювати на 100%. Наскільки можна вірити словам спеціаліста, котрий не може розібратися зі своїми особистими проблемами, і в той же час який лізе вирішувати чиїсь?

Це стосується і інших напрямків. Може музикант, який постійно слухає новинки музичного світу створити щось своє, коли (умовно кажучи) він отримує натхнення з чужих робіт? Чи не настане в певний час моменту, коли він забуде, що якусь мелодію десь почув у когось, і видасть її за свою?

Головне питання полягає в тому, чи може людина, находячись в социумі, в повну силу щось створювати? Чи варто покидати соціум? На певний час, чи на завжди?

За собою помітив, що в певний час мені потрібне спілкування, особливо якесь нове, але з часом виникають моменти, коли хочеться бути подалі від усіх. І тільки залишаючись з собою, я починаю щось створювати. Чи пости посеред ночі, чи фотографії, чи відео для ютубчика. Я не хочу, щоб мої думки чули чи бачили до того часу, поки вони не будуть в тому кінцевому варіанті, який я для них вибрав. З цієї точки зору іноді я розумію, що моїх сил не вистачить на створення всього, що в мене в голові по контенту, і в той же час мені важко комусь довірити хоч десяту частину того, чим я займаюсь.

Важко поєднувати думки про «робінзонність» з моїми соціальними планами. Що я хочу? Дохрена

  • знайти цікавий напрямок для роботи, в який перейти (хоча б частково) з нинішнього
  • об’єднати певну кількість людей в таку собі міні-громаду (велоспільнота поки, кхм, не дуже розвивається). З корисними справами, настольними іграми, мандрівками, фільмами посеред неба та іншим
  • створювати цікавий і різноплановий контент (блог, трішки фото, вдосконалити свої навички редагування відео і випускати більш «правильні» відео)
  • кататися на ровері, вивчаючи все більш нові і цікаві місця навколо Дубна і далі
  • навчитися більш правильно розмовляти українською, для можливості повноцінно висловлювати свої думки в тому числі і у відео…

То ж питання, чи варто відрізати (в тому чи іншому сенсі цього слова) собі вухо — залишається відкритим 🙂