Мір кування.

flat,550×550,075,f.u1
#думки

Не дає мені спокою це питання. Як людина, котора з тобою майже не знайома, виставляючи тебе посміховиськом перед твоїми найближчими людьми, може вважати себе твоїм другом?

«Не сповільнюй певний крок
За тобою йде старий самотній
Вовк
Він читає по спині
Ти приймаєш дивні форми
На стіні
Ні! ні!
…»

Відповім на можливе питання деяких людей, так, мені не приємно когось від себе відрізати. Проте життя навчило, що значно дорожче для себе довірятись не тим людям, і в разі важкої ситуації залишатись наодинці зі своїми проблемами і світом. Ми знаємо, як це, коли людям не цікаво. Я не хочу більше мати поруч таких людей.
В текстах чиїхось пісень я часто кажу більше, ніж в постах.

«Не крути своєю головою вліво-вправо
Поки вовк з тобою
Дихати не маєш права
Ти і ти сама — твої єдині свідки
Може, з’явиться таксі нізвідки і врятує
Ау… Ау…
Темний і самотній дух,
Він ворог твій, чи друг?
Ух! ух! ух!»