Справа в тому…

a355b8fc66c9d297b19260df08f18e8d

«Що в мене немає дому
І за правилом доброго тону,
Як за правилом доброго ременя,
Я згадаю з якого я племені,
Пригадаю з якого міста,
Я чекаю на своє Греммі,
В мене просто нема де сісти
Написати свою промову:
У мене немає дому…

А люди такі, люди такі всоте
За день в свої бетонні соти!
А де їм ше ховатись, сохнути,
Людям першого, другого сорту?.
А люди такі, люди такі сотнями
В тандемі зі своїми висотками
З третього, сьомого герцами-герцами
Сповнюють все сенсами-сенсами…»

«Але врешті, а втім,
Якби в мене був дім,
Я б лишила його на людей, на котів
Я б пошила усіх, я не люблю кутів!»