Ти не впізнаєш мене, в мене кольорові сни тепер…

30d762072d8797cfb1812b1a9431f5ea
#музика

«Скільки думок, скільки непрошених
Скільки зерна та й не пророщено
Скільки машин назавжди зламаних
Скільки людей на моїй пам’яті»

Сиджу, знову згадую людей. Захотілось чогось такого написати від себе. Від себе нічого не вийшло, але згадав що вчора в Дайрях наткнувся на нову композицію. Одразу захотілось почути її наживо, бо думається, що наживо має звучати досить круто.
Мабуть в ній сказано навіть більше, ніж міг би сказати я. Кому? Собі…

Люди встають і одягаються
Люди назад не повертаються…