“вже сама ця фраза накидає вам років так з десяток до “життєвого дорослішання”))” – Що цікаво, з роками то вже менше сприймаєш як комплімент)))

Загалом, в мене думки базуються на певному життєвому досвіді. Тобто то скоріш не про істину навіть, а про певний сум, котрий виникає, коли ти розумієш що спостерігаючи зі сторони, ти бачиш, що певні люди не звернуть увагу на “крихкість” певних конструкцій. Це як ми дивились нещодавно анімешку, і там були школярі, в яких починалось кохання. І от була дівчинка, котрій подобався той самий хлопець. І тут ситуація показана як зі сторони дівчини і її емоцій, так і з боку хлопця, котрий не дуже розуміє, як себе вести в такій ситуації. Тобто це ситуація, в якій немає рішення, щоб всі були задоволені. Так і тут. Є розуміння, що в тій ситуації котра відбувається хтось щось може не побачити, і в когось, базуючись на тому, може виникнути певна травма. Ти це розумієш, а та людина не дуже.

Я думаю, що багато травм і проблем у житті людей можливо було не зустріти, якби всі ми були трішки уважніші до тих, хто нас оточує. Але це речі, котрі, в сучасній динаміці світу, просто не помічаються. Тож… 🙂