А як же зараз?

А зараз відсутнє..

Такі дорослі й водночас незрозумілі.
Ноги ватні і руки безсилі
Шукаємо себе у світі без результату.
А спогади лише у вигляді тату..

Лиця сміються, очі сльозяться,
Неосяжною мрією стало щастя.
Так часто думаємо про майбутнє,
А як же зараз?

А зараз відсутнє..

Читаєм тексти з глибоким змістом,
Від кількості віршів у душі тісно.
У кожного біда. Біда, проблема.
Життя – як математична теорема.
І від розчарувань вже їде дах,
А хочеться бути вільним, як у небі птах
У щоб усе, що не повернути – забути.

Під шум вулиць намагаєшся заснути…