Справа в тому
Що в мене немає дому
І за правилом доброго тону
Як за правилом доброго ременя
Згадаю, з якого я племені
Пригадаю, з якого міста
Я чекаю на своє Греммі
В мене просто нема де сісти
Написати свою промову
У мене немає дому
У мене немає дому
У мене немає дому…
Але врешті, а втім
Якби в мене був дім
Я б лишила його на людей, на котів
Я б пошила усіх, я не люблю кутів!..
Маленький хлопчик, який мовчить
У тебе око одне кричить
Ти підеш в рай, здаси на п’ять
Бо ти – німий і не кажеш
Маленький хлопчик, ти тут, ти там
Я б так хотіла, щоб ти встав
У мене мрія така красива
А в тебе мама, вона – сива..
Пахнеш щастям хвоєю і мною…
Потім буде потім і нехай…
За тебе я, за тебе і з тобою,
Мовчи і ні про що більш не питай.
Стали дикими зграями ми ///Стали дикими стаями мы
Ладні рвати на шмаття не згодних ///Согласные рвать на куски не согласных
Чи все це наслідки зими ///Или это последствия зимы
Чи хтось зробив з нас самих голодних ///Или кто-то сделал с нас самых несчастных (голодных)
Стали слабкими, до слави жадібні ///Стали слабыми, к славе жадными
Жалити стали ножами у спину ///Жалить стали ножами в спину
Вже не спинити процес цей безжальний///Уже не остановить процесс безжалостный
Брат на брата, батько на сина ///Брат на брата, отец на сына
Я ненавиджу вас всіх ///Я, ненавижу вас всех
Таких, хто ще живий ///Таких, кто еще жив
Згасає не горить ///Тлеет не горит
Я ненавиджу вас всіх ///Я, ненавижу вас всех
Тих хто відмовився від дій ///Тех, кто руки опустив
Злякався і мовчить ///Испугался и молчит
Ска, як можна бути сліпими ///Ска, как можно быть слепыми
Не бачити все це, не чути ///Не видить все это, не слышать
Тисячі плачуть, тисячі гинуть ///Тысячи плачут, тысячи мертвых
Решта плюється отрутою ///Остальные плюются ядом
Вам не потрібні сьогодні герої ///Вам не нужны сегоднягерои
Вам потрібен месія ///Вам лишь нужен мессия
Маєте те на що заслужили ///Имеете то, что заслужили
Старался “литературно”, но не всегда получается. А видео, между прочим, о войнах и диктаторах…
Вона без початку та без кінця, І без світлофорів
Не широка і не вузька, Без пробок та заторів
І тут для всіх єдиний, закон простий один
Живи так як хочеш і дай жити іншим
Я живу в чудеснім місті на Землі на вулиці Свободи
В усі моря на світі кораблі і літаки в усі кінці скеровують пілоти
І ти теж можеш буть моїми сусідом, не важливо хто ти!
На вулиці Свободи!
Антитіла вступили в Тероборону, как-то символично наткнуться было недавно на их текст…
Смотри в меня в упор!
Что видишь – то мое!
Хотел мою свободу
Я не отдам ее!
Смотри в меня в упор!
Ответы все во мне!
Хотел моей свободы –
Так получи вдвойне!
..так получи вдвойне.
На серці зимно, в душі тривожно,
Швидка, як ворон летить на виклик,
Нам в церкві кажуть: “Так жить не можна”,
А нам нічого – а ми вже звикли!(c)Entree
Чую, брате, що буде війна
Холодна і мокра, довга і зла.
Квадратні на круглих будуть іти
За те, що ті рівні. як їх не крути.
Візьми собі шалик, візьми собі плащ,
Нікого не бійся, ніколи не плач.
Ти знаєш дорогу і маєш ще час,
Налий собі пива і випий за нас.
Тікай – бо скоро буде війна,
Шукай собі місця, де вар’ятів нема.
Тікай – бо скоро буде війна,
Холодна і мокра, довга і зла.
Наткнулся на воть…
Как-то оно чуть иначе звучит о,О
А я не спала п’ять ночей
І я все думала про сніг.
Що він розстане й потече,
І та вода накриє всіх.
І ми потонемо у ній,
І лиш один, з усіх один
Таки залишиться живий.
Я б так хотіла,
Щоб то
Був
Ти.
Може зміниш все,
Зрозумієш, зважиш, знайдеш?
Закохаєшся.
Те, що має межі – насправді не має меж
Привчаєшся…
Світ обертається, ніч повертається в них
В темряві ліхтарів… (OOOOOO)
Ранок вертається, час ще лишається, ти
Просто мені повір… (OOOOOO)
І як стане темніше, нас буде більше там
Сяй яскравіше, байдуже на інших нам..