Справа в тому Що в мене немає дому І за правилом доброго тону Як за правилом доброго ременя Згадаю, з якого я племені Пригадаю, з якого міста Я чекаю на своє Греммі В мене просто нема де сісти Написати свою промову У мене немає дому У мене немає дому У мене немає дому…
Але врешті, а втім Якби в мене був дім Я б лишила його на людей, на котів Я б пошила усіх, я не люблю кутів!..
Маленький хлопчик, який мовчить У тебе око одне кричить Ти підеш в рай, здаси на п’ять Бо ти – німий і не кажеш Маленький хлопчик, ти тут, ти там Я б так хотіла, щоб ти встав У мене мрія така красива А в тебе мама, вона – сива..
Стали дикими зграями ми ///Стали дикими стаями мы
Ладні рвати на шмаття не згодних ///Согласные рвать на куски не согласных
Чи все це наслідки зими ///Или это последствия зимы
Чи хтось зробив з нас самих голодних ///Или кто-то сделал с нас самых несчастных (голодных)
Стали слабкими, до слави жадібні ///Стали слабыми, к славе жадными
Жалити стали ножами у спину ///Жалить стали ножами в спину
Вже не спинити процес цей безжальний///Уже не остановить процесс безжалостный
Брат на брата, батько на сина ///Брат на брата, отец на сына
Я ненавиджу вас всіх ///Я, ненавижу вас всех
Таких, хто ще живий ///Таких, кто еще жив
Згасає не горить ///Тлеет не горит
Я ненавиджу вас всіх ///Я, ненавижу вас всех
Тих хто відмовився від дій ///Тех, кто руки опустив
Злякався і мовчить ///Испугался и молчит
Ска, як можна бути сліпими ///Ска, как можно быть слепыми
Не бачити все це, не чути ///Не видить все это, не слышать
Тисячі плачуть, тисячі гинуть ///Тысячи плачут, тысячи мертвых
Решта плюється отрутою ///Остальные плюются ядом
Вам не потрібні сьогодні герої ///Вам не нужны сегоднягерои
Вам потрібен месія ///Вам лишь нужен мессия
Маєте те на що заслужили ///Имеете то, что заслужили
Не здохніть, чекаючи дива ///Не сдохните, ожидая чуда
Старался “литературно”, но не всегда получается. А видео, между прочим, о войнах и диктаторах…
Вона без початку та без кінця, І без світлофорів Не широка і не вузька, Без пробок та заторів І тут для всіх єдиний, закон простий один Живи так як хочеш і дай жити іншим
Я живу в чудеснім місті на Землі на вулиці Свободи В усі моря на світі кораблі і літаки в усі кінці скеровують пілоти І ти теж можеш буть моїми сусідом, не важливо хто ти! На вулиці Свободи!
Антитіла вступили в Тероборону, как-то символично наткнуться было недавно на их текст…
Смотри в меня в упор!
Что видишь – то мое!
Хотел мою свободу
Я не отдам ее!
Смотри в меня в упор!
Ответы все во мне!
Хотел моей свободы –
Так получи вдвойне!
..так получи вдвойне.
А я не спала п’ять ночей І я все думала про сніг. Що він розстане й потече, І та вода накриє всіх. І ми потонемо у ній, І лиш один, з усіх один Таки залишиться живий. Я б так хотіла, Щоб то Був Ти.
Може зміниш все,
Зрозумієш, зважиш, знайдеш?
Закохаєшся.
Те, що має межі – насправді не має меж
Привчаєшся…
Світ обертається, ніч повертається в них
В темряві ліхтарів… (OOOOOO)
Ранок вертається, час ще лишається, ти
Просто мені повір… (OOOOOO)
І як стане темніше, нас буде більше там
Сяй яскравіше, байдуже на інших нам..