Серйозно.. Продовжувати читання Здається, це топчик “рєклам триколісників” ever seen O.O
Категорія: Велосипедне
Майже мрія
Conception
Для мене миття посуду вночі то не про роботу, то про медитацію. Стоїш, миєш, і щось собі розмірковуєш. Бо голова від іншого вільна.
Стояв и розмірковував про концепцію тої самої Уті. З бажанням зрозуміти чи існує вона і яка саме. Колись я казав – роверів може бути рівно стільки, скільки ти знайдеш “для чого вони тобі”. Прийшов до думки, що Утя могла б повноцінно замінити Норку. Тобто, більш зручний багажний відділ (теоретично з можливістю перевезення пасажира). Якщо їздити по дорогах – то цілком достатня для наших поїздок. Якщо їздити десь стежками – то бажано поміняти резину, але в іншому – Норка мені здавалась трішки завеликою для мого зросту, та й кортіло спробувати 27.5″ колеса. В Уті досить багато вільного місця під різний концепт електробайку.
Тож, можливо і дійсно є сенс подивитись у бік того, щоб замінити один на інший. Це і по грошах легше, і загалом…стає більш зрозумілим “нащо”.
Пости для себе
Часом напишу щось у основний блог, а потім сам собі голову ломаю. Як і з тими роверами складними. Треба воно? Ні. Цікаво? Так. Але цікаво, скоріш, не у площині “зібрати аби зібрати”, а щоб воно коштувало копійки, а за фактом було дорогим.
Мабуть, я просто кожен раз знаходжу собі ціль, щоб чимось зацікавитись. Бо ж ми йдемо, поки є до чого. Хоч це і сюр, але якби ми вдвох на таких могли їздили, то…це б реально закрило питання транспорту у місті, куди ти приїжджаєш по справах. Бо ж відносно легко, відносно компактно і завжди з собою. У сумці-переносці виглядає звичайним вантажем за який с тебе не спитають. Тож таке.
Головна проблема в тому, що я не знайшов донора, на якому б хотілось зібрати. Грець з нею, з ціною “як за дві Норки”. Що ще гірше – ціна майже як на Фелт. ФЕЛТ!!! Тобто мій сталевий і важкий красень і…оце ось? Уф…часи…
Буду моніторити вторинний ринок. Хто зна. Загалом, на щось схоже з нових це Outleap Bern за 12500 і його брат Outleap Zion за 15800 з гідравлікою. Перше не те щоб дорого, друге не те щоб не дорого. Нагадаю. Norco Storm 3 – близько 8000 грн. Felt Little Bastard – близько 13400 грн. Schwinn Town & Country – 6000 грн. Mifa – 8000 (8600?) грн. Це все приблизно, наскільки все пам’ятаю. Але ж і так зрозуміло, про що я 🙂
Norc’а взагалі моя гордість. Не дарма Олександра підбила її взяти. Але гордість скоріш у тому вигляді “єБайка”, котрим вона стала. Гарно виглядає, гарно везе, з електрикою і всім вийшла у смішні на той час гроші. Чи, скоріш, на нинішній час…зараз в магазині стартова ціна такого ровера та ж, що Норка вийшла з електрикою. Наче вона навіть дешевше вийшла…
Милота
Дивлюсь я на цемилуюся, і думаю про те, що якби не “оцевсе” з переїздом, то може ще за якийсь проект взявся би. А ще…ще згадав, що на Фелті нова резина простоює, на котрій я жодного разу не їздив. Аж цікаво, як він буде себе з нею вести…
Велосезон в мене не закінчується, але двоколісний ще й не починався 🙂
А ми продовжуємо…
Цікаво кожен раз відкривати для себе все більш нові горизонти. Горизонти можливостей транспорта. Про що це я?
А ось про що. Сьогодні ровером доставили 7 двометрових металевих рейок, 27 коробок, одну металеву планку, три метрові полички, одну двометрову поличку і…один двометровий стіл? Так, десь так. Ну, не стіл, а доску для нього 🙂
За останні пів року встиг привезти генератор, тенісний стіл, і от тепер ще це все. І це кайф. Кайф від розуміння, що ти можеш зекономити 200-250 грн на доставку просто на тому, що в тебе є ровер з мотором. Виглядало це, мабуть, дико, але більшість людей озиралось, скоріш, із заздрістю. Бо ж я, мабуть, єдина людина на все місто, хто таким транспортом возить те, що не кожен довезе на машині 🙂
Відволіктись
Часом цікаво чомусь здивуватись..наприклад оцьому
Це клемник, котрий було встановлено на триколісному ровері. Точніше на його контролері до мотору. На одній з фаз. Мотор 400 Вт, здавалося б…Їду, чую звук щось на кшталт того коли з одною з фаз проблем. Думав “ну ок..приїду, десь кабель поправлю і норм” – егеж…”десь кабель” 🙂
Що в ровері тобі моєму..
Камера телефону не може передати весь той кайф…
Котрий сьогодні можна було спостерігати…
В анімешках є такі моменти, коли показують досить грудасту героїню, і як в неї “скаче” бюст. Так от, сьогодні тим бустом був я генератор, котрий важить близько 45 кг. Як я казав Сашці “загалом, чого боятись. Разом з ним ми будемо важити близько 100 кг – це ж цілком нормальна вага повненького дядєчки, котрий їде ровером”.
Окрім дороги прямої я ще встиг пару раз виїхати на доброго горбака (і не перевернутись, як колись), і доставити його і себе цілим додому. Мабуть, єдине, про що я шкодую в своєму житті – що коли приїхав Фелт, я просив сусіда поїхати за ним машиною з причепом. В мене тоді вже був Schwinn, то ж я міг цілком його і сам привезти. От тільки здогадуюсь про кількість матюків автомобілістів, бо ж…
коробка з Норкою тоді виглядала, ну дуже вже, по дурному 🙂
Коротше, якщо я якось ще й холодильник зможу якийсь привезти з магазина на ровері – то можу офіційно заявити, що машини зовсім не потрібні в цьому світі 🙂
Предел возможностей
Иногда мне нравится изучать предел возможностей тех или иных вещей. Вот, например, велосипеды – двухколесный выдерживает (в среднем) до 150 кг веса. Трехколесный…тут получается интересно – технически он способен выдержать на треть больше (если у двух колес по 75 кг на колесо нагрузка, то тут уже должна быть до 225 кг). На багажнике чаще фигурирует значение “до 20-25 кг”, на моем Schwinn Town & Country еще и значок забавный был, показывающий что багажник не предназначен для перевозки детей. Но это лирика, ведь мы-то знаем…
..знаем, что можно возить все, и даже стол для настольного тенниса! Да-да, на багажнике именно он!
Когда мы заявили на почте, что забирать будем “велосипедом”, почтовые операторы решили что мы странные, но…мы-то и так знаем, что мы странные – много ли есть парочек, которые ездят по городу на двух трехколесниках? 🙂
В городе звучало много мата – машины матюкались, мы матюкались. И только велик тихо, но вполне уверенно вез свой 55-килограммовый груз.
Размер половины стола это примерно 135*155 см или где-то так. То есть можно замерять рулеткой и представить, насколько это было странной затеей. На тачке, к слову он также выглядит весьма забавно.
С велосипеда пришлось убрать сиденье, а большую часть времени я ехал сидя на…самом столе. Временами он прогинал корзину и крылья над колесами терли о резину, но…все удалось! Стол приехал домой целым и невредимым. Были сэкономлены 200-250 грн за доставку. Помимо этого получено некое моральное удовлетворение тем, что…даже не имея машины ты можешь что-то такое притарабанить домой. Раньше самой большой коробкой, которую я на нем возил, была коробка с велосипедом-найнером. Тогда это казалось чем-то нереальным. После сегодня все поменялось.
Если едя на ЭлектроФэлте есть некая доля самолюбования, то…здесь чистая эстетика сельской жизни. Ты показываешь людям, что…черт побери – можно и так! Schwinn Town & Country по праву великолепный вел. Если б не цена в 27к, я бы с радостью взял еще один, в новом состоянии, чисто для эстетики. Чтобы поехать, покататься по полям (ха-ха, и засрать его! Да, детка!). Мой же рабочая лошадка в чистом виде, который сэкономил и заработал нам, как минимум, на половину своей стоимости 🙂