Чарівні роботи Mary Esther Muñoz

Кожен раз замислююсь над тим, що мене вже “мало що здивує” з точки зору творчості, але кожного разу відкриваю для себе щось типу робіт що нижче Продовжувати читання Чарівні роботи Mary Esther Muñoz

Це все просто мій стиль.. (>_<)

Є речі, за які я себе питаю “і як тобі потім не соромно?”. Продовжувати читання Це все просто мій стиль.. (>_<)

Жрунчиковє нєрвішкє

Читав нещодавно, що причина того, що людина щось їсть солодке, в тому числі багато, через нерви. Типу такий собі спосіб заспокоїти нерви. Цікаво, але якщо подумати, є кілька речей, що викликають в мені спокій. Частково збочені (сексуальне розслаблення), частково медиативні (написальне розслаблення), частково їстівні (смаколикове розслаблення). Якщо “по Фрейду” йти тим порядком, котрим воно є, можна подумати що останнє менш актуальне, але…я б скоріш поставив знак рівності між ними. Ну можна ще кілька додати – фотографування, наприклад, чи залипання у музику. Навіть пошук якихось речей на Ебеї – це для мене не робоче, а більш розслабляюче.

Тож, моя прожерливість не найстрашніше з того всього. Але цікаво інше – як перерозподіляються критерії між тим, що тебе заспокоює, у інших? Тобто, не раз зустрічався у спілкуванні з тими ж асексуалами. В них же це має бути якось по іншому, чи як? Ну, типу, не це “це” по іншому, а відволікання від їпаних ракет тих самих…

Якщо виходити з думки про рівність, можна припустити, що в кожного є однакова кількість методів розслабитись. Але важко дізнатись, чи дійсно воно так, без…експериментальних хом’яків -_-

На днях один козел…

…не забрав відеокарту з відділення, котра пролежала там три дні. На зв’язок не виходив, коли вийшов – зробив вигляд що я йому докучаю. Ок…пів інтернета тепер по його номеру будуть знати, що він замовив “комплект анальних пробок” і не забрав. Я не злий, я просто трішки збоченець…і з кидалами поступаю по-своєму 🙂

Ось так ми і втратили цноту, в останнє не втримали сліз…

А ти так боялась поту, а я так боявся валіз…(с)Хливнюк

Продовжувати читання Ось так ми і втратили цноту, в останнє не втримали сліз…

Хто сказав…

..що хентайних ігор з сюжетом і повноцінним геймплеєм не буває? Guardians of the Ashes має всі шанси змінити це твердження.

Поки не точно, але мабуть навіть пост про неї напишу. Як не зіпсується 🙂