Незламність 2.0?

А поки вирішуються питання по військомату, я вирішую більш буденні питання. Цьогоріч пішов іншим боком і вирішив спробувати обзавестись повноцінною батареєю під резервне живлення. Замовив 4 елементи Eve LF230 Prismatic 230Ah – LiFePO4 – 3.2V A-grade, з яких буду робити акумулятор на 12 вольт. Ще треба взяти BMSку під це все щастя і у нас буде батарейка 12V/230Ah. Зарядний пристрій придбав ще тогоріч, 12-вольтовий інвертор на 2600 Вт також був придбаний ще минулою зимою, тож випити кави з кавомашинки, чи підключити насос опалення, чи зарядити ноутбук-телефон – не буде проблем. На зовсім крайній випадок є інверторний генератор на 3.3 кВт. Це не враховуючи, що тогоріч в нас вже був “велосипедний” перетворювач для використання батарей велосипедів під живлення ноутбуків, телефонів, світла. Чи я маніяк? Так, можливо. Втім, щоб було “зовсім добре”, треба до цього всього ще взяти 2 сонячні панельки по 350-400 Вт, щоб воно ще й автономно заряджалось…

Чим мені подобалось життя у Рачині – у нас щей  вода була з колодязя, що дозволяло ще й це питання вирішити дуже швидко і легко. Тут з цим трішки важче, втім…щось придумаємо. Але не на цей рік. Хочаааа…

Частково це робиться для себе. Частко для близьких – щоб завжди, всі кому треба, могли без проблем підзарядити свої пристрої, ліхтарики, інше, і не забивати собі цими всіма питаннями голову. Бо ж якщо голова не забита думками про щось одне – продуктивність людей завжди вища. Часто міркував про беззмістовністью свого існування, виходячи з мого роду діяльності, але, мабуть, в тому і бачу свій сенс – допомагати іншим, щоб вони повноцінно виконували свої ролі в цьому житті. Тож…зиму переживемо точно 🙂

Поки Будяк на фоні возиться з мотоблоком…

..я замислився над тим, що проект самохідної тачки з гіроскутера (у моєму варіанті) ще ніколи не був настільки близьким і реальним

Загалом, зварити/зробити раму під це все диво, електроніку вже налаштував (наче) під свої потреби. Аж цікаво, чи потягне Олександру? Загалом, вказано що мотор може тягнути до 80 кг. По-перше Олександра важить менше, по-друге завжди є питання “за яких умов?”. Типу під гірку чи по рівному (тут має бути жарт на тему “по Рівному”, бо хто там був – той зрозуміє).

Думаю, до кінця тижня буде готово, за фактом питання у “заїхати в Епіцентр по кутки”. Плюс треба ще стійку під рози спробувати зварити. Бо ж моє “Олександра забий, я зроблю дешевше” звучало як погроза 😀

 

Світлоподання

Історія мого світлоподання прийшла до того, що…ми повертаємось до інвертора з 12 вольтами. Це навіть не досвід для блогу, це скоріш сором для нього ж. Спочатку “нафіг нам інвертор, є перетворювач 36-12”. Потім “ок, дайте мені інвертор на 48-220 під батарею ровера”. Потім “переплутав, батарея дорога, дайте мені під 36-220”. Потім “інвертор без правильної синусоїди не має сенсу бо він нічого не живить”. Закінчується цей роман тим, що береться інвертор 12-220, до нього або літій (зроблений самотужки) або звичайний автомобільний АКБ – вуаля. Резервне живлення на те що вимагає 220 “на мінімалках” готове!

Уф…

Планування

Дивна штука – планування. Коли ти в голові створюєш якийсь проект, котрий візуалізується в твоїй уяві. Загалом, мені властиво мати багато проектів в уяві і мало у реалізації. Але останнім часом щось змінюється, і…переступаючи через себе я намагаюсь реалізувати їх.

Одна половина каже “нащо, все одно переїжджати”, а інша…інша каже, що треба поки пережити те що є і що триває. Думаю, кожен в голові мав прогнози на життя, а точніше на те, коли це все скінчиться. Кожен думав “огов…у травні скінчиться? Так то ще довго…”, і…саме тому життя в тому чи іншому місці може продовжитись на невиявлений час. Це як потрапити у аеропорті на затримку рейсу. Без чіткого формулювання, коли закінчиться хурделиця.

Намалював собі в уяві стіл. Знову великий, десь 2*0.6 метри. Гм, цікаво. Це, в суті своїй, буде вже другий такий стіл на одну кімнату. Але то вже не зовсім стіл, скоріш робочий простір. З зоною відпочинку…під ним. Важко пояснити, але сподіваюсь що все вдасться зробити так як хочу, і напишу статтю у блог на цю тему. Виключні часи вимагають виключних рішень і виключних проектів. В цілому цікавість цього проекту буде ще й у тому, що…стіл зможе змінювати свою висоту чи…зовсім зніматись і прибиратись, бо конструкція буде навісна. Комплектуючих взяв з запасом, тож все має вийти…

Бімба..

Мабуть відкладається…

Ну…не буквальна, звісно. Але завжди виглядає як якась бімба, коли я збираю позачергову батарею для живлення..час покаже, наскільки воно було потрібне, але…соняшна панелька вже теж майже їде…то ж навіть без бензину є варіанти не лишитись без світла о,О

Гм…

Несподівано згадав елементі Пельтьє (так-так, це те саме, про що згадуєш о другій ночі..). Якщо не помиляюсь, ними можна отримати електрику при нагріванні. Стало цікаво, скільки можна “зняти” електроенергії, якщо закріпити їх на…трубі димоходу твердопаливного котла! О,о

Лимон, тем временем, пророс..

Не смотря на все сомнения Сашки о том, что лимон может вырасти из семечки покупного лимона (т.е. купить в супермаркете лимон, посадить его семечку), он таки проклюнулся. Если быть более точным – проклюнулись 2 саженца. Удивительно и приятно, что хоть что-то да получилось. Привык что лучшее, что из моих проектов получается – это мошки и рассадник комаров вместо террариума))