А в іншому…

..і Корсунь непоганий варіант. І звучить мило, і природа є. Ще б хоч один з варіантів будинків підійшов, і…”можливо це і є саме те. Те що мені так треба..”(с)Ostriv

From СРЗ pt.2

За часів, коли прогулянки рахувались не “фігасімипройшлі12тисячшагов”, а…

Вираховувались по мапі 2Гіс’у. Бо ж..які там в сраку крокоміри? Ніжки записували відстань краще, ніж пристрої…

Якби я доїхав до Одеси, то, мабуть, щоб спробувати відтворити цей маршрут. Типу “слабо?” 🙂

Conception

Для мене миття посуду вночі то не про роботу, то про медитацію. Стоїш, миєш, і щось собі розмірковуєш. Бо голова від іншого вільна.

Стояв и розмірковував про концепцію тої самої Уті. З бажанням зрозуміти чи існує вона і яка саме. Колись я казав – роверів може бути рівно стільки, скільки ти знайдеш “для чого вони тобі”. Прийшов до думки, що Утя могла б повноцінно замінити Норку. Тобто, більш зручний багажний відділ (теоретично з можливістю перевезення пасажира). Якщо їздити по дорогах – то цілком достатня для наших поїздок. Якщо їздити десь стежками – то бажано поміняти резину, але в іншому – Норка мені здавалась трішки завеликою для мого зросту, та й кортіло спробувати 27.5″ колеса. В Уті досить багато вільного місця під різний концепт електробайку.

Тож, можливо і дійсно є сенс подивитись у бік того, щоб замінити один на інший. Це і по грошах легше, і загалом…стає більш зрозумілим “нащо”.

Пости для себе

Часом напишу щось у основний блог, а потім сам собі голову ломаю. Як і з тими роверами складними. Треба воно? Ні. Цікаво? Так. Але цікаво, скоріш, не у площині “зібрати аби зібрати”, а щоб воно коштувало копійки, а за фактом було дорогим.

Мабуть, я просто кожен раз знаходжу собі ціль, щоб чимось зацікавитись. Бо ж ми йдемо, поки є до чого. Хоч це і сюр, але якби ми вдвох на таких могли їздили, то…це б реально закрило питання транспорту у місті, куди ти приїжджаєш по справах. Бо ж відносно легко, відносно компактно і завжди з собою. У сумці-переносці виглядає звичайним вантажем за який с тебе не спитають. Тож таке.

Головна проблема в тому, що я не знайшов донора, на якому б хотілось зібрати. Грець з нею, з ціною “як за дві Норки”. Що ще гірше – ціна майже як на Фелт. ФЕЛТ!!! Тобто мій сталевий і важкий красень і…оце ось? Уф…часи…

Буду моніторити вторинний ринок. Хто зна. Загалом, на щось схоже з нових це Outleap Bern за 12500 і його брат Outleap Zion за 15800 з гідравлікою. Перше не те щоб дорого, друге не те щоб не дорого. Нагадаю. Norco Storm 3 – близько 8000 грн. Felt Little Bastard – близько 13400 грн. Schwinn Town & Country – 6000 грн. Mifa – 8000 (8600?) грн. Це все приблизно, наскільки все пам’ятаю. Але ж і так зрозуміло, про що я 🙂

Norc’а взагалі моя гордість. Не дарма Олександра підбила її взяти. Але гордість скоріш у тому вигляді “єБайка”, котрим вона стала. Гарно виглядає, гарно везе, з електрикою і всім вийшла у смішні на той час гроші. Чи, скоріш, на нинішній час…зараз в магазині стартова ціна такого ровера та ж, що Норка вийшла з електрикою. Наче вона навіть дешевше вийшла…

Змінювались плани

Цікаво, як швидко міняються плани. З “гм…немає ABS? Гм…” до…а, тю. Це краще показати:

  • от щоб з моїм рівнем знань такого не сталося, краще те що планувалося… Бо ж…серед тих кого знаю, в кращому випадку всі на машинах, в гіршому на…роверах.

Ну. Стартовий капітал отримав, лишилось його примножити і вчитись потихеньку. Страшно, але цікаво. Втім…головне ж, що цікаво, чи не так?..

Копім на блекбері?..

Мабуть, що так…хоча, скоріш на Apple iPhone 14 Pro Max 1TB. Нахрєна він мені? Вірно, він мені нахрін не здався, бо стіко ж само коштує Yamaha YBR125. Нахрєна мені вона без прав? Ну…то вже риторичне питання, що трапиться раніше – я назбираю на неї, чи назбираю здам на права. З поганого – вбитися на такому навряд чи вдастся, з гарного – це вже не юзед Хонда Каб. На Хонду є інші плани, а поки “копім на айфон” 🙂

Дійшов до думки

що зараз мені легше без світла, ніж з ним. Тобто я чітко знаю свою схему – підключаємо батарею, вмикаємо роздачу інтернету на телефоні, вмикаємо монітор, клавіатура-миша – і пішов процес роботи. Коли є світло я відчуваю себе незручно. Тобто, я не контролюю тривалість його наявності, а значить не можу щось повноцінно робити. А так я впевнений в тому, що “моє” світло ніхто не забере.

Я розмірковував на тему того, нащо мені знадобиться сонячна панель після того, як все це скінчиться. І…дійшов висновку, що вона як той перетворювач з 36 на 12 вольт..”хай буде”. Ніхто не каже, що я буду збирати собі 3-4-кіловатну електростанцію. Максимум кіловат, щоб навіть у похмурий день в мене стабільно було 100 Вт на годину. За 6-8 годин це близько 600-800 Вт, тобто близько двох батарей електровелосипеда. Цілком достатньо, щоб попрацювати у комфортних умовах за будь яких обставин, що можуть трапитись. Для всього іншого – візьму інверторний генератор на 2 кВт. Більш ніж достатньо для всього іншого.

Я як той тарган…головна ціль мого життя – знаходити вирішення питань, котрі в мене час від часу виникають. Мені здається, що я досить непогано з цим справляюсь..

Цікавий факт – на хромбуці відсутня російська. Вангую, що на ноутбуці її теж не буде. І мені пофіг, яку я систему ставлю комусь на ноути, але рука сама тягнеться вибрати Україну/українську, коли Лінкус чи Віндовс питають про мову чи регіон. Ото часи…не думав, що кілька тисяч ракет ще більше змінять моє відношення…часом здається, що все більше російська лишається тільки для розмови між собою і коли шукаєш якийсь фільм, котрий далеко не факт що буде українською.