Зламані

Хотів було написати, що всі ми шукаємо одного – зламаних людей. А потім замислився над тим, що не доречно писати про себе у множині…гг.. Продовжувати читання Зламані

Подивились Нова подружка (2014)

“Как тебя, девочка, зовут? – Virginia Slims…” Продовжувати читання Подивились Нова подружка (2014)

И смотреть – не насмотреться, и дышать – не надышаться…

Бьётся и рвётся наружу сиянье, размеры его велики…

Продовжувати читання И смотреть – не насмотреться, и дышать – не надышаться…

Для дорослих..

Насправді, “Супермінор” від Cheshires це як “Развлечение” у Стри. Той випадок, коли аудіторія “ще не виросла”, а виконавець вже. І ти лише з часом щось починаєш розуміти. Як от, наприклад, цей скарб котрий відкопав тільки зараз…

“небо усыпано звездами пестрыми
хочется песен и сладостей
простых человеческих радостей

я забыл
я монстр
поднимите мне веки
руки мои изломались в извечной мольбе
я убил
так просто
я убил человека
в себе”

Вважати російськомовні пісні Cheshires поганими через мову? Не став би. Хоча б тому, що в них більше сенсу, ніж в таких же текстах російських виконавців. Про “Гострі предмети” я зовсім мовчу. Бо це пісня, котра, в певному сенсі, стала для двох слухачів таким собі “рятівним човном” в певний час їх життя.

Цей трек (Монстр) не для всіх, але при бажанні ви можете підтримати виконавця і придбати його на Bandcamp https://cheshires.bandcamp.com/track/–41 . Тим більше, що сам Вадим Казаков з самого початку війни всебічно допомагає нашій перемозі. А один з учасників гурту воює за нашу можливість писати такі пости…

А “Сніг”, з цього ж альбому, то просто скарб зі скарбів…

До речі, на моїй пам’яті Cheshires це той самий гурт, котрий одночасно зайшов і мені і Aleksandra Brodovskaya – тож це наш “сімейний” улюблений гурт. Хотілось би подякувати за безліч казкових моментів на концертах що були і тих, що точно ще будуть.

“Режь меня, режь
Заполни эту брешь
Из этих цепких нитей живым не выйти
Горько-солёная слеза из глаз прольётся
Зажглась звезда, погасло солнце

Зима всё ближе
Постель мне лижет
Свой вонзит кинжал
А мой хороший
Нас всех искрошит
Жаль…”

Вопросами – “Как стать теми, кого мир хотя бы ждет?”..

Таки нарив студійку…і де б ви думали? На Саундклауді…це той випадок, коли натикаєшся на “Керуак”…гм…десь я чув це ім’я…а, так…точно..це ж!.. Продовжувати читання Вопросами – “Как стать теми, кого мир хотя бы ждет?”..

Хм…

дивно слухати плейлист, і…як блискавкою…бо ж…

Последний вагон поезда.
Боязно,
Но течет река,дым
И один за одним
Дни…
Собери меня
В горсть…
Я только гость..
И всего ничего
От грома до волн
В море,
От полки верхней
До края мира…

И словно весной зараженный
Ищу только что-то родное
За каждым углом
Этой жизни…
Мы снегом укрыты…
Как дети…
Последний вагон…
До свидания…
Титры…

Перезаписана версія ще більш потужно звучить…більш проникливо…