Чи є кінець твоїй печалі?

Почну з того, що це один з найскладніших творів. Не з точки зору реалізації, а з точки зору змісту. Сама авторська пісня про самогубство. Про складний період у житті. Я слухав цю пісню півдня. Потім час від часу. Я намагався пережити її в тому вигляді, в якому я її бачу. Тож перейдемо до візуального.

“Коли залишився крок
Давай це зробим удвох
Дивись як день догорає

Ти бігла
Не озираючись
Минуле наче петлі
Завʼязані на рукавах
Тобі не до обіцянок
І не треба омани
На мені твої прикраси
Прикраси то рани”

У цьому творі ідея часу показана у вигляді згорілих сірників (як смужки на стіні у в’язниці, що нагадують очікування чогось, 4 вертикальні та 1 горизонтальна, тобто «5»). У пальцях горить сірник – ніби «ще одна спроба», яка, можливо, буде успішною. Це також відсилання до фрази «дивитися, як день догорає» з пісні. Можливо, це буде вихід. Водночас, на цій «спробі» є петля у вигляді «удавки», ніби це символ «кінця смутку».

Також сірники на руці візуалізують шрами від порізів, ніби це були спроби самогубства. Сама пісня називається «Чи є кінець твоїй печалі?», її виконує український автор Владислав Хохлан (Hohlan).

Оскільки я сам пережив подібний досвід, я хотів би додати трохи світла до роботи, наприклад, смайлика в кінці речення, але іноді темрява перемагає, тож нехай це буде моя найтемніша робота.

“Коли залишився крок
Давай це зробим удвох
Дивись як день догорає
А може там кінець печалі?..”