Кава – найміцніший алкоголь…

“Залиште нас разом,
Ранок – тяжкий підйом.
Кава – найміцніший алкоголь.
Треба йти,
Хвилини множимо на нуль…
Але ми обливаємось теплою водою,
Але ми обливаємось теплою водою…”

Здається це перша робота, котру я зняв ще позавчора, і тільки зараз дійшов її розмістити))

Це робота на пісню гурту Arlett – “Давай розкриватися”. Вона досить…тематична. І присв’ячена вона одній людині. Хтось мене спитає “…шо? Апять?” – але ніт. Бо ця робота дещо відрізняється. Починаючи з…

“Game over” – кусаємо губи,
Дивіться, далі-далі буде!

І дійсно. Далі буде. Я вирішив, дещо, змінити формат своїх робіт, а, точніше, джерело натхнення. І замість того, щоб шукати його в тому, що зруйноване – я спробував знаходити його в тому що виникає.

Основна ідея роботи, звісно ж, базується на словах з пісні, що “Кава – найміцніший алкоголь”. Тому в роботі використано класичний пивний бокал і…кавомашинка.

Що ж до другого елементу роботи – це сліди від губ. Чому вони тут? Ну…в тексті є щось на кшталт:

“Давай розкриватися! Давай!
Давай розкриватися! Давай!
Через годину зустрічаємось на площі –
Будем цілуватися!”

І я вирішив, що слід додати і це в роботу. Для малюнку була використана червона і чорна помада, щоб було видно два чітких контура. В ідеалі я хотів створити з них фігуру у формі серденька, але вона була не настільки явною, тому довелось додати безпосередньо малюнок цього самого серденька.

Про що ця робота особисто для мене? Ох…вона почалась з пісні. Продовжилась спілкуванням. І якщо на початку створення мала більш символічний і, дещо, неловкий характер, а з моєю сором’язливістю то і зовсім, то на момент виставляння сенси тексту розквітли іншими барвами.

Нехай вона буде про відкриття. Про спробу двох людей знайтись в площині цього світу один для одного і шукати якийсь спільний вектор, котрий дозволив би їм рухатися далі. Про спробу розкритись один для одного.