Bahroma…

 

смотрел/слушал интервью с вокалистом одной весьма любопытной для меня группы, и…в общем вот интервью:

а вот мой комментарий по поводу этого вот всего. Стопицотпервый, но…

Насправді це інтерв’ю – це зустріч захожу і сходу. Тобто західної точки зору і східної. І головна проблема української нації в тому, що одні не хочуть порозуміння, а інші його не шукають.

Большую часть жизни моя семья жила в Одессе, которая на 99% русскоговорящий город, в котором единственное, что всегда было на украинском языке (вру, не всегда) это уроки украинской литературы и языка. Хотеть от людей, которые всю жизнь прожили в русскоязычной среде говорить на украинском языке примерно соизмеримо с тем, что если у вас в школе есть уроки английского языка и зарубежной литературы – я буду хотеть от вас, чтобы вы говорили на английском языке. Много ли людей у нас, которые свободно владеют английским? Не думаю.

І от половина проблеми полягає в тому, що україномовні люди хочуть від людей, котрі все життя прцювали, створювали контент, заробляли для країни гроші, стали розмовляти на мові, яка в них знижує коефіцієнт корисної дії їхньої роботи. Файно слухати попсу в дусі “пакажіть-но трусікі, я сексуальні вусікі”, котрої багато в тому числі на українській мові, бо ж українська мова ще не є знаком якості контенту, котрий на ній випускається, так само як мені ріже вуха часом від тих перекладів фільмів, котрі я дивлюсь українською. То ж краще, на мою думку, слухати гурт на кшталт гурту Бахрома тою мовою, на якої виконавцю легше донести якусь свою важливу думку. Що це не закінчилось тим, що виконавець буде співати “чухню”, але головне що на мові.

Ще одна проблема – живучи в україномовному середовищі (по суті, в центрі Західної України), я стикаюсь з тим що молодь доволі часто лається, й не менше лається матюками “російського” походження. І от кожен раз я думаю – краще людина, котра розмовляє українською і її мова брудна за рахунок слів з іншої мови, чи коли людина розмовляє будь якою іншою мовою, але без матюків?”. Я вже мовчу про модних блогєрів, котрі перейшли на українську, від якої вуха в бублик скручуються, бо половина слів, котру я від них чую, просто фізично не існує чи вони є русізмами. І який сенс з того, що такі люди наводять приклад “брудної” української мови, котру будуть вчити їх глядачі, і…закінчиться тим, що ми будемо країною чистокровного суржика. Причому такого, котрого не можна було зустріти в найгірші часи україномовного середовища.

То ж дайте людині розмовляти і працювати тою мовою, котра їй ближче. Котрою вона буде приносити користь як іншим людям, так і країні в цілому…