Категорія: Актуальне

В дитинстві…

В дитинстві перед тим, як впасти у траву – ти не думав ні про що. Зараз, перед тим як впасти у траву – ти думаєш, як би сракою не припасти на їжака. І їжак то ще не гірший приклад…

Хуйпустка…

Що це таке? Це те що в мене зараз…це як “відпустка”, тільки без відпустки. Коли ти сидиш, думки про одне, а справи про інше. Коли ти не займаєшся повсякденними справами, але й не робиш того, чого хотілося б, бо воно “не на часі”. І от наче ти відпочивати мав би, а за фактом…

Я хочу щось робити. Мати доступ до свого транспорту і інструментів. І загалом…але це в мене забрав тот сраний військомат. Тож…гори ти вогнем, дубенський ртцк…молю, щоб до вас дійшла люстрація і ви отримали своє по заслугах…і тільки про це…сподіваюсь, такого кадра, котрого зовуть анатолій кононов, таки візьмуть за те саме місце. Бо коли я випрашував з ним поспілкуватись – щось він якось не дуже звернув на те увагу. Ну ок. Його право. А моє право захищати свої права і права таких як я…

Війна колись скінчиться, і у всіх хто вижив і кого незаконно було відправлено на війну – вони повернуться до вас. Повернуться з питаннями, як так вийшло, що люди з проблемами по здоров’ю були відправлені на війну…

Может…

“..Ты, как обычно, всё взвалил на себя.
Ведь ты не можешь идти пустой.
Как поётся: уходи уходя,
Так до свидания, нет, знаешь, постой,
Ведь может, плюс на плюс даёт многоточие.
Может, всё, что в нас живёт обесточено.

Львы очень красивые звери, всесильные звери, как мы.
Ты просто проси меня верить, спаси меня от моей тьмы…”(с)P.A.

Настане день…

..коли я зроблю, як роблять інші, і вивішу сюди список. В ньому будуть певні дивні речі, з варіантом що було в моєму житті, а чого не було. Це буде тест для двієчників, бо правим буде той, хто під всіма варіантами напише “було”.

Наткнувся нещодавно на одну українську нюдсову модель. І вона пише “день перший. Опублікувала свій знімок. Користувачі X і Y видалились з друзів. Користувач Z порадив покаятися поки ще не пізно”. В такі дні я заздрю таким людям. Це ж кайф. Коли з тобою лишається…ніхто. Ні, серйозно, кайф

Окрім своїх старих думок, мабуть, мене не соромить будь який з моїх творчих проявів. Навпаки. Даю пиріжок за кожну нетипову ідею. Бо внутрішня дитина тішиться від того. А коли вона тішиться – їй немає часу депресувати. То ж, то ж..