А. Шопенгауер “Світ як воля і уявлення”. Цитата 1

Вирішив цитувати думки, котрі зачепили. Як от ця

“Як у різних людей ступінь гостроти свідомості буває дуже неоднакова, так ще більше відрізняється вона між різними породами тварин. Однак у всіх, навіть найбільш близьких до рослин, свідомості вистачає настільки, скільки треба для переходу від дії в безпосередньому об’єкті до посереднього, як причини, тобто до думки, до сприйняття об’єкта; бо останнє саме і робить їх тваринами, тому що воно дає їм можливість рухатися за мотивами і тому відшукувати або, принаймні, схоплювати їжу, – тим часом як рослини рухаються тільки по подразненням і повинні або дочекатися їх безпосереднього впливу, або змучитися: шукати їх або ловити вони не в змозі. У найдосконаліших тваринах ми дивуємось їх великої тямущості, — так, у собаки, слона, мавпи, у лисиці, розум якої настільки майстерно описав Бюффон. За цими найрозумнішими тваринами ми можемо з достатньою точністю виміряти, наскільки сильний розум без допомоги розуму, тобто без абстрактного пізнання в поняттях: на собі самих ми так добре цього дізнатися не можемо, бо в нас розум і розум завжди підтримують один одного. Ось чому прояви розуму у тварин часто виявляються то вищими від нашого очікування, то нижчими за нього. З одного боку, нас вражає тямущість того слона, який, незважаючи на те, що під час своєї подорожі Європою він переходив уже багато мостів, одного разу відмовився вступити на міст, що здався йому надто нестійким для його тяжкості, — хоч і бачив, як зазвичай проходив через нього решта кортежу людей і коней; з іншого боку, нас дивує, що розумні орангутанги не підтримують знайденого багаття, у якого гріються, підкладання дров: останнє доводить, що тут потрібна вже така кмітливість, яка неможлива без абстрактних понять. Знання причини та дії, як загальна операція розуму, навіть a priori властиво тваринам; це цілком видно вже з того, що воно для них, як і для нас, є попередньою умовою для будь-якого наочного пізнання зовнішнього світу. Якщо ж завгодно ще особливе підтвердження цього, то варто тільки пригадати, що, наприклад, навіть досконале цуценя при всьому своєму бажанні не наважується зістрибнути зі столу, бо воно передбачає тяжкість свого тіла, хоча й не мав раніше цілком відповідного досвіду. Однак при обговоренні розуму тварин ми повинні остерігатися приписувати йому те, що є проявом інстинкту, — здібності, що цілком відрізняється за своєю дією як від нього, так і від розуму, але часто дуже схожою на об’єднану діяльність обох.”

Побачив ось це відео, і згадав цю цитату. Дивно, яким чином собака довірилась невідомому механізму і не намагалась кудись втекти з нього, розуміючи що їй допоможуть. Чи є це проявом інстинкту? Чи ж довіра? Чи розум? Важко сказати. Але цікаво читати ці думки крізь приклади з якими стикаєшся

Феміністичний ретелінг

Так он воно, як зараз називається, крадіжка чужих творів – “феміністичний ретелінг”.


За фактом, я мабуть більша “феміністка” ніж самі феміністки, бо знаю як часто чоловіки бувають козлами у різних випадках. І, середньостатистично, більше повірю позиції жінки ніж чоловіка при рівних обставинах (це коли жінка не істеричка), втім…хтось пояснить, чому мене все ще бісять “феміністичні ретелінги”? Чи не це саме знецінює жінок, як…бажання “пересказати” твір чоловіка? Чим це відрізняється від “о…я краще знаю що хотів сказати чоловік, і зараз я вам скажу як це б виглядало, якби він був жінкою”.

Не має більшої чуйні, як оці ось “вічні срачі” на тему “Жінки з Вєнєри, мужчіни з бодуна”((с)Свінсіті). Є крайні прояви свинства з обох боків в тих чи інших випадках, і ситуацій, коли, наприклад, жінка кинула дитину, часом не менше, ніж чоловіків, котрі лишили жінку з дитиною. Це когось робить кращим? Чи як?…

Іноді відчуття, що світ сам генерує реальність для срачів…той випадок, коли не можу не згадати (все ж таки) ОП…”І всі вони шукають різницю. А я шукаю те, що нас об’єднає..”

Український бестіарій

Серед інших речей, котрі я “міг, а не встиг” був запис у блог про “Український бестіарій”. Продовжувати читання Український бестіарій