Діагнози

Колись, коли робили МРТ голови, я сподівався, що в мене теж аневризма. І всі мої дурні справи то продєлкі домових від неї. Але ж…

Тож, мабуть “СДВГ так СДВГ”. Чи мені пофіг? Так. Бо ж я вчусь не робити речей, про котрі пошкодую, і замислюватись над своїми вчинками. Що смішно – це і є симптоми СДВГ. До чого слід бути готовими тим, хто зі мною спілкується? Ну…там цілий послужний список:

Наче нічого критичного. Але певні речі чи емоції мною не можуть контролюватись, за що мені стає соромно “після того як”. Зі мною важко. І я постійно це кажу тим, хто поруч. Бо є речі, на які ти, на жаль, не можеш отримати “справочку” щоб про неї заявити. І це одна з них. Хтось вважає це саме “СДВГ” за дурню, і то ї справа, але майже все вказано вище завжди помічаю за собою. Тож…тож.