Дійшло…

Якось в дитинстві, мати купила мені дивну іграшку. Ну як дивну…то я зараз розумію, шо то дивне о,О

Мова про “кухоньку”. Ну. Не буквально кухню, а в тому сенсі що плита і міні-посуд. Блукаючи по Єбею я натрапив на ось це:

І от ще тоді я розмірковував над тим, що “гм..якби воно було не пластиковим, і всередині були отвори, а не оце все – я б міг щось готувати в мінімалізмі”. Історія замовчує про те, що з часом в мене з’явилась і своя невеличка пательня, на якій я смажив яйця і, навіть, картоплю. Вона була невеличкою і прикольною. Але суть до чого – в американських реаліях є така штука, як “мікроготовка”, коли на таких от плитах як вище готують щось із звичайної їжі.

І от, після того, як я зрозумів, наскільки дивним було хлопчику дарувати кухню, сиджу і думаю, що “не ту кухню дарували хлопчику” 😀