Якось воно синхронізувалось…і пісня, і настрій…і небо..
“Холодними вітрами прямо до кісток, стій
Пульсація у скронях від розбитих вщент мрій
Пробач, що не змогли
Пробач ілюзії мої
Лети, лети, лети
Лети, лети
На червоне світло я і ти
Метеликами раненими з темноти
Прошу, забери з грудей цей біль
Я відпущу, лети
Я відпущу, лети..”(c)Redengy
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.