Відпустити минуле, навчитись не чіплятись за людей і спогади, які наче цепи тягнуть тебе назад, приковуючи наче до фундамента. Перестати думати про чужі проблеми, як про свої власні. Не намагатись зробити життя всіх краще, в тому числі тих, хто тобі не близький душевно. Не намагатись приймати участь у всьому, куди тільки можна “влізти”. Не сумувати за речами, які ти більше ніколи не зможеш зробити і місцях, які ніколи більше не зможеш відвідати.
Не думати про те, що могло бути якось інакше або краще в тому чи іншому місці. Йти до цілі, не дивлячись на те, наскільки вона буде важкодосяжна. Не зупинятись у пошуку місця, яке стане тобі домом до останнього дня. Місця, в яке тобі завжди буде хотіти вертатись.
Знайти справу, якою будеш займатись і отримувати з цього дохід. Робити тільки так як хочеш і вважаєш за потрібне. Жити і виглядати, не озираючись на минуле життя. Зробити все, чого боявся і що раніше тобі здавалося дивним і неправильним. Вірити в себе і в те, що кожен наступний рік буде краще за минулий.
Я не пам’ятаю, коли саме я це писав. Чи коли я втратив надію на те, що повернусь звідти, де служив. Чи після спроби самогубства. Чи в інший момент. Але я писав їх, щоб дати собі пораду як далі жити. Яких правил дотримуватись. Яким шляхом йти. Цікаво, що останній абзац збувся перш за все. Інше, думаю, теж буде…
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.