Одностайність

Цікаво, що в житті є речі, котрі ми сприймаємо для себе одностайно, а є ті, в котрих ми допускаємо суперечки з самим собою.

Мабуть, я давно вибрав для себе ту камеру, котра мною сприймається близько і зрозуміло, і ту камеру, котру я сприймаю ідейно зрозумілою для себе. Камери від Panasonic (не важливо, яка саме – думаю, що і з L1 я б подружився) мають все те, що для мене комфортно. Тобто дивлячись на будь яку іншу камеру, я перевіряю що в ній відсутнє з того, що має Панасонік. Але цікаво ще спробувати щось інше. Те, що раніше не використовував. Щоб поставити галочку в певному віконці. Так було (і є?) з камерами від Sony. Я розумію, ща що люблять камери Nikon на прикладі, навіть, любительських моделей. Розумію, шо цікаво тим, хто обирає для себе Canon (хоч і не завжди). Мені цікаво, за що люблять Фуджі і чим таким був Самсунг у вигляді фотокамер.

Не думаю, що щось мене зацікавить у вигляді основної камери більше ніж Панасонік. А от по другій камері більше цікаво. Цілком влаштовує Пентакс, але цікаво глянути більш детально Соні, заглянути у світ Фуджиків. Хто зна, хто зна…