Є думка, що прийшов час розмірковувати над переїздом. Не котрий той, а котрий цей. Замислився над тим, якою мовою те все буде. Чи пробувати в чеську, чи ж інгліш. Одне іншого краще. Та й чи так важлива мова, чи більше зміст? Тут от було дві мови. І сенсу з того було небагато. Там..є варіант теж двух мов. Сьогодні знову натрапив на срач, коли Чайковську перепитали, “чому вона всьо єщьо піше російською”. Так вже бісять такі коментатори, що вони не в останню чергу є причиною, чому я не хочу більше писати українською. Загалом воно так вже, мабуть, остопіжжєно все, що й хочеться в інше місце. Більш комфортне. Більш своє. З новим Нотсом.
Займусь перекладом того корисного, що було. Все інше буде до бісової матері видалено. Я пишався тим, що блогові десять років. Але зараз вже не пишаюсь не цим, не тим що переклав його українською. Бо ж час показав, що люди шукають щось важливе не там, де це треба робити, а в тупих речах. Типу якою мовою щось пишеться чи співається. Чи почув я хоч одну подяку за те, що блог українською? Не дуже. Добре, що хоч і срачів ніхто за російську не робив…
Ніколи не думав, що захочу це все так легко “спалити”. Але люди і час показали, що це все немає значення. Всі ці труди, що я робив.
Хочу бути собою. Ділитись чим хочу. Писати про що хочу. Не озираючись ані на мову, ані на чиюсь думку про те, що я публікую. Мабуть, мені не стільки хочеться самого переїзду, скільки видалити свою особистість. Сайти, соціальні мережі, пошти, номера телефонів. Хочу позбавитись цього всього. Стати нульовим абонентом. Будуть зайві гроші – зареєструю домен (самий крутий який є), проплачу хостинг, а там…там вже будемо дивитись як і що..
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.