Фільми Франсуа Озона діляться на дві категорії – або вони вас захоплюють, або…вас не влаштовує кількість одностатевих і дивних взаємовідносин, і ви відхрещуєтесь від перегляду його фільмів.
Але, в той же час, на мою думку це один з цікавих, “вільних”, з точки зору поглядів, режисерів, фільми якого легкі і цікаві. Часто сюжети незвичні і мають певні нотки девіацій. Наприклад, у фільмі “Нова подружка” історія була про чоловіка, який втратив дружину і…почав перевдягатись у жіночий одяг, намагаючись “повернути” матір дитині. В іншому фільмі “У будинку” з одного боку ми спостерігали за дивними взаємовідносинами юного хлопця і матері його друга, а з іншого певну закоханість між цими хлопцями. Тож…чим відрізнився фільм Кримінальні коханці у цій площині?
Історія розповідає про дивну парочку Люка і Аліс. Зі слів Аліс, її зґвалтувала компанія хлопців. Крім них там був парубок на ім’я Саїд, котрий зробив знімки того що відбувалось і пообіцяв їх зробити публічними, якщо Аліс з ним не переспить. Тож, вона вирішує запропонувати Люкові вирішити це питання вбивством Саїда. Люк погоджується на цю аферу і саме так починається ця історія кримінального кохання.
За сюжетом, герої планують поїхати на машині і поховати тіло хлопця, якого вбили, але стикаються з певними складнощами, коли після поховання тіла заблукали в лісі і натрапили на якийсь будинок, господар якого пішов по своїх справах.
В цьому моменті фільм, певним сенсом, перетворюється у казку про Гензель і Гретель, коли власник будинку з рушницею на плечі повертається у будинок. Тут і починається найцікавіше, бо ж…дивіться у фільмі 🙂
Мені б хотілось написати цілий аналіз по цьому фільму, але обмежусь тим, що тут цікаво показана послідовність вчинених справ і наслідків, які ми отримуємо після. Тобто тобі ніхто не забороняє когось вбити – але будь готовий, що в певний момент це викриють і тобі доведеться розбиратись з наслідками скоєного, які можуть бути страшніші за те, що ти зробив. В цьому фільмі, як і в деяких інших картинах, режисер зобразив чоловіче кохання в незвичному вигляді, коли головний герой стає коханцем того, чиїм заручником він став. І постає питання – хто для нього важливіший. Дівчина, з якою вони пройшли через різноманітні події, чи ж чоловік, з яким він зміг бути там, ким він є.
Одностайно не зможу порекомендувати фільм людям, які проти одностатевих взаємовідносин між чоловіками (хоч фільм і не про це, але..). В той же час, для тих хто нормально до цього відноситься я б його рекомендував як цікаву стрічку на вечір. Франсуа Озон знову порадував гарною і цікавою картиною. Ставлю 9 з 10.
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.