Подивились “Вільний і сплячий” (2013)

Одразу уточню, що режисером фільму виступив Бенжамен Гедж – щоб була можливість хоч якось його знайти. Про що цей чудовий, маловідомий фільм?

В одній квартирі живуть троє різних за принципом життя людей. Дівчина Анна вбачає сенс життя в будуванні кар’єри, щоб досягти успіху. Також в квартирі з Анною проживає хлопець Бруно, який потайки закоханий в Анну, і намагається всіляко натякнути їй на це, але не роблячий якихось більш конкретних кроків. Головний героєм картини виступає Себастіан – амбітний студент, який мав успіх в навчанні, але по життю…не бачить себе ніким. Він хоче взяти академічну відпустку на рік і просто пожити “для себе”, не маючи якихось конкретних планів на життя. Анна запрошує його пожити в квартирі, де вони мешкають з Бруно, пояснюючи правила будинку.

Не дивлячись на те, що історія одразу має нотки поліаморії і, чимось, нагадує французський варіант фільму “Мрійники”, сама стрічка далеко не про це. Тут, скоріше, показано три різних людини, які бачать своє життя по своєму. В когось на першому місці кар’єра, і він повністю відданий їй. Йому цікаво, як це бути не кар’єристом, а кимось ще. Інший герой намагається знайти баланс – щоб робота приносила задоволення, але, в той же час, був вільний час на життя поза роботою. Третій і взагалі всіми шляхами уникає роботи і якихось серйозних обов’язків, саме в цьому і вбачаючи сенс свого життя. Але це не може тривати вічно, бо ж не всіх влаштовує та стабільність, яка є.

Мені подобаються фільми, в яких історію показують з різних сторін. Тобто розповідають кілька різних точок зору, а ти вже сам вирішуєш, що саме тобі імпонує, а що ти вважаєш неправильним. Принаймні, зі своєї точки зору. І тут у фільмі є безліч дорослих людей, для яких суспільство задало правила, яким вони мають відповідати. Саме тому, на початку фільму нам показують вид зверху, коли Себастіан йде ліворуч, а на зустріч йому йде натовп людей в костюмах, поспішаючих на свою роботу. Наче показуючи, що він є таким собі “революціонером”, котрий йде проти натовпу. В агенстві, де надають допомогу по безробіттю, Себастіан знаходить собі друга, який погоджується прикрити небажання працювати Себастіана, бо й сам не дуже розуміє, як жити це життя, намагаючись триматись золотої середини (виглядає не краще, але й не гірше за інших. Отримує середню зарплатню. Живе на 4 поверсі з 8, і т.п.).

Я часто розмірковую над тим, як би було в житті, якби ти зробив той чи інший вибір. Як би змінилось втоє життя, і яким би воно було. І в цьому фільмі показані три найбільш популярні варіанти життя. Кожен з героїв, не дивлячись на відданість своєму шляху, стикається з моментами, які ставлять під сумнів правильність цього шляху. Анна намагається прожити день Себастіана і Бруно. Бруно пробує всіма силами догодити Анні, але також замислюється над тим, що, можливо, дійсно, те життя яке обрав Себастіан, є кращим варіантом. Сам же Себастіан просто продовжує йти своїм шляхом, мінімально змінюючи його протягом усього фільма. До чого приведе кожен зі шляхів я раджу особисто подивитись в ціьому чудовому фільмі.

Стрічка є екранізацією романа  Libre, seul et assoupi авторства Ромена Моннері, який за сумісництвом, є сценаристом цієї картини. Тож історія передана саме в тому вигляді, в якій її бачив сам автор роману. Зі свого боку скажу, що фільм досить приємний і вартий перегляду. 8 з 10.