Скар

Нерви, втома..але хтось чекає…вдо-ма?..

Час від часу думаєш, що тебе нема вже чим здивувати, але ж знаходиться. І ти вже не знаєш, чи ти такий бракований, чи світ навколо тебе. Дуже хочеться поскаржитись на те все, але чим далі тим більше відчуття, що те все у безодню.

Не дарма я казав, що люди всюди однакові. І родичі часом не такі вже і родичі, а загалом..

Задаю собі питання, на які не хочу чути відповідей. Бо вони мені ж не сподобаються. Та й в цілому…

“Doesn’t really matter
How I feel inside
’Cause life is like a game sometimes…”(с)Avril Lavigne