Жрунчиковє нєрвішкє

Читав нещодавно, що причина того, що людина щось їсть солодке, в тому числі багато, через нерви. Типу такий собі спосіб заспокоїти нерви. Цікаво, але якщо подумати, є кілька речей, що викликають в мені спокій. Частково збочені (сексуальне розслаблення), частково медиативні (написальне розслаблення), частково їстівні (смаколикове розслаблення). Якщо “по Фрейду” йти тим порядком, котрим воно є, можна подумати що останнє менш актуальне, але…я б скоріш поставив знак рівності між ними. Ну можна ще кілька додати – фотографування, наприклад, чи залипання у музику. Навіть пошук якихось речей на Ебеї – це для мене не робоче, а більш розслабляюче.

Тож, моя прожерливість не найстрашніше з того всього. Але цікаво інше – як перерозподіляються критерії між тим, що тебе заспокоює, у інших? Тобто, не раз зустрічався у спілкуванні з тими ж асексуалами. В них же це має бути якось по іншому, чи як? Ну, типу, не це “це” по іншому, а відволікання від їпаних ракет тих самих…

Якщо виходити з думки про рівність, можна припустити, що в кожного є однакова кількість методів розслабитись. Але важко дізнатись, чи дійсно воно так, без…експериментальних хом’яків -_-