Дар’я задала цікаве питання – чи можу я спокійно реагувати на те, що щось пішло інакше, ніж я звик. Сподобався свій приклад-відповідь, тож…
“- то дуже залежить від якогось внутрішнього стрижня. Мабуть, давай так. Уявімо увесь свій день як башту води. Часом ця башта більш заповнена. Ледь не через край вода ллється. Часом багато хто мився, тож заповнена наполовину чи менше. Від цього самого “наповнення” залежить те, як сприймається мною (а може і не тільки) ситуації, коли все йде “не так”. Мабуть є дні, коли більше ніж хотілося б “йде не так” – і це вибиває з колії. А є дні, коли ти такий веселий, все добре навколо і загалом. І навіть постійні фейли сприймаються з посмішкою.
Зараз є якесь постійне відчуття наповненості цієї самої “башти” – коли намагаєшся зайвий раз не “витрачати воду”, бо завтра, можливо, її перекриють.
Я думаю, за ці роки ми навчились бути дуже обережними. В першу чергу обережними відносно самих себе. Не шукаєш зайвих знайомств, пригод на п’яту точку, і загалом. Намагаєшся постійно переклеювати обої, котрі постійно відпадають зі стіни.”
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.