Виступ

Дивно виступати з якимись пропозиціями чи думками перед певною кількістю людей. Особливо коли цих людей виявилось більше ніж очікувалось спочатку. Втім, думки донесені, почуті – далі най…складніше? Ні. В моєму розумінні простіше. Бо є чіткий план і послідовність. Я вже знаю, чим саме буду займатись на наступному тижні, як буде сформульована думка в одному місці, як в іншому. Яку ціль ми переслідуємо і яким буде кінцевий результат.

Взагалі, психологія річ всебічна. І вона працює всюди однаково. Мова не про якісь надтаємничі речі. Просто будь диваком. В моєму випадку це як “будь собою”. Далі два варіанти. Чи тебе через це почують – чи проігнорують. Як на службі у всіх було враження, що в мене був якийсь “надважкий план”, котрий я послідовно втілював через свій ноутбук (насправді, я тоді писав дописи у Нотс. Це була моя психологічна підтримка), так само може скластись враження, що я щось роблю для того, щоб отримати якийсь результат, хоча насправді так не думаю і бачу світ зовсім інакше. Але відкрию секрет – думаю. І бачу світ саме так. В мене немає дітей, але це не заважає мені розуміти їх потреби і бажання, часом, більше, ніж їх батьки. Бо батьки виросли. Батьки стали батьками. А я лишився собою.

Була от, наприклад, ідея, щоб у місті був салон з пірсингу і татуювань. Я не став озвучувати цю ідею, бо майже вся молодь на той момент розбіглась, а від батьків я б, скоріш за все, почув осуд. Але я знаю майстра пірсингу, котра сама казала, що “якби була можливість – вода б відкрила салон в нашому Новгороді”. Майстра з Шостки. Робити пірсинг чи татуювання – це вибір кожного. Але такий вибір має бути. Можливість має бути. Для розуміння – проколоти вухо коштує 200 грн. А дорога в інше місто для цієї процедури 300 грн. От вам і економіка.

В мене дуже великий обсяг роботи. І що гірше – він всебічний. Але я знаю, як мене надихає кожен новий отриманий результат, тож думаю, що я зможу зробити так, щоб це все запрацювало.

Мене питають – наскільки ми тут затримаємось. Відповідь проста. Якщо не можеш знайти собі місце – зроби місце під себе. Зроби так, щоб тобі подобалось те, що ти бачиш навколо. Щоб діти лишались в місті і працювали віддалено. Щоб був доступ до знань, котрий не завжди доступний в більших містах. Щоб були можливості для роботи і відпочинку. Щоб на кожне свято, котре відбувається в місті – ти виходив, і насолоджувався, як навколо все виглядає…хотілося б затриматись настільки, щоб все це реалізувати.