Well, they could be right..

..but baby we are here to prove them wrong..

Життя нагадує ту тактику, коли один кричить “крию!”, а другий відповідає “іду!”. Тільки вірніше сказати “криє”, і воно трапляється частіше.

Перепитав у головного по психологічній частині, коли зможу здати тест на зброю. Він сказав що коли завгодно. Ок. Спробую метод навпаки. Мені навіть цікаво стало, що тест покаже, якщо я на кожне “так” скажу “ні” і на кожне “ні” буду відповідати “так”.

Запитав себе, нащо мені це все…щоб отримувати +30к? Не думаю…щоб змінити свою роботу прибиральника на…чатового? Ну…може так, але скоріш ні. Я думаю, що зброя мені потрібна лише для того, щоб самому обирати, коли і як піти з цього світу. Бо питання, коли я зірвусь, є лише питанням часу. Раніше то буде, чи пізніше. За яких обставин…

Я не знаю як так сталося, що я частіше хочу померти, ніж жити. Чому, не дивлячись на два види заспокійливих, я відкидаюсь у простір, де знову мене поглинають ці думки. Але я не бачу якогось іншого шляху, окрім як отримати доступ до зброї, а там вже як карта ляже і які обставини трапляться на шляху.

Я не хочу такого життя як зараз. Не на місяць, не на день, не на рік. Просто це не моє життя. Просто в мене забрали право вибирати як жити, а коли я не маю можливості вирішити, як мені жити – я не хочу жити в цілому. І тут вже не про заспокійливі. Я просто не хочу існувати в цьому середовищі як такому. Я роблю те що від мене хочуть, але не те що хочу я. З таким розкладом ну нахуй таке життя. Тож подивимось, що ці тести покажуть цього разу…смішно буде, якщо теж нічого не покажуть. Буде видно…

..No one can hear me like I’m screaming alone
Till I’m dead in my heart and I bleed in my throat..