Моє відношення до людей залежить від відношення людей до мене. Я можу допомагати людині постійно, щось для неї робити не потребуючи нічого взаємного. Але приходить час коли мені щось потрібно. Якщо людина мені відмовляє у допомозі, я змінюю своє відношення до неї. Зазвичай назавжди. І мені на це срати, бо який сенс з людей, котрі не можуть тобі допомогти?
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.
Один коментар до “Тиша…”