Категорія: Робоче

Гриль прибув!

Будемо смажити сосиски по-царськи? 🙂

Насправді це стіл для попереднього нагрівання плат перед пайкою. Не хочу розкидуватись гучними заявами, але, можливо, це мій перший крок у професійний ремонт техніки. Тож…

Далі Буде

Перший день по роботі виявився перенасиченим. Але…з сьогоднішнього дня ми офіційно (майже) займаємось чисткою димарів. Я йшов до цієї ідеї рік, і нарешті співпали можливості з реальністю. Як воно? Ну…

Мене завжди лякає щось нове. Особливо коли це “нове” є послугою якимось іншим людям. Бо я ніколи не впевнений у собі, тож завжди заздалегідь вважаю що нічого не знаю і не вмію. Тому можна лише уявити, яким великим кроком для мене було заявити, що…ми займаємось чисткою димарів. Я не вказав слово “професійною”, хоча розумію що той метод, який ми використовуємо, відноситься до такої. Не дивлячись на те, що заробіток ділиться на двох – я вважаю що це непоганий заробіток як для такої роботи. В нас одразу з’явилось кілька перших клієнтів (три за один день), і думаю що далі ця кількість буде тільки зростати. Втім, ми готові.

Я намагаюсь придумати, чим би ще таким можливо було займатись, щоб це мало певний рівень і приносило певний дохід. Мабуть, було б непогано заробити собі на триколісний електро-грузовичок, котрим я міг би доставляти різноманітні товари з будівельних магазинів чи з пошти. Чом би й ні? Це б міг бути ще один вид заробітку. Якщо ти не можеш змінити якусь систему, в якій ти живеш – спробуй підлаштуватись під порядок, за яким вона працює. І тоді ти зможеш отримати максимум з мінімуму. Я просто буду знаходити нові лазівки в цій системі, щоб знаходити свій шлях. Взагалі, наявність свого транспорту дозволила б розширити спектр послуг, якими я міг би займатись. Як приклад – чому б не займатись фарбуванням дахів? Достатньо придбати пару компресорів, завантажити їх на свій транспорт і…до зірок. Або ж взяти зварювальний напів-автомат, навчитись з ним працювати і робити такі роботи для себе і інших? Теж гарний варіант роботи на дому.

Думаю, що це лише початок. З часом я відкрию ще якусь свою справу. І буду розвиватись у кількох напрямках одночасно. Вже зараз я зібрав акумулятор для свого електровелосипеда і планує надалі займатись ще й у цій сфері. Звісно ж за можливості. Тож…хто зна, що буде далі. Але я починаю вірити, що “далі” буде.

В полкові мотоблоків прибуло

Знайомтесь – мій Ремблер..Враховуючи мою любов до незвичних речей, хіба міг я собі відмовити у придбанні ще одного “мотоблока”, на цей раз заснованого на двигуні з “інвалідки” або ж ІЖ’а Юпітера 3, якщо не помиляюсь. Залишилось трішки відновити і…можна в дорогу ^_^

Про газові котли і датчик тяги

Зазвичай, люди часто не можуть зрозуміти, через що сталася трагедія типу тої що місяць назад у Новгород-Сіверську, коли чадним газом отруїлася вся родина. Продовжувати читання Про газові котли і датчик тяги

Незламність 2.0?

А поки вирішуються питання по військомату, я вирішую більш буденні питання. Цьогоріч пішов іншим боком і вирішив спробувати обзавестись повноцінною батареєю під резервне живлення. Замовив 4 елементи Eve LF230 Prismatic 230Ah – LiFePO4 – 3.2V A-grade, з яких буду робити акумулятор на 12 вольт. Ще треба взяти BMSку під це все щастя і у нас буде батарейка 12V/230Ah. Зарядний пристрій придбав ще тогоріч, 12-вольтовий інвертор на 2600 Вт також був придбаний ще минулою зимою, тож випити кави з кавомашинки, чи підключити насос опалення, чи зарядити ноутбук-телефон – не буде проблем. На зовсім крайній випадок є інверторний генератор на 3.3 кВт. Це не враховуючи, що тогоріч в нас вже був “велосипедний” перетворювач для використання батарей велосипедів під живлення ноутбуків, телефонів, світла. Чи я маніяк? Так, можливо. Втім, щоб було “зовсім добре”, треба до цього всього ще взяти 2 сонячні панельки по 350-400 Вт, щоб воно ще й автономно заряджалось…

Чим мені подобалось життя у Рачині – у нас щей  вода була з колодязя, що дозволяло ще й це питання вирішити дуже швидко і легко. Тут з цим трішки важче, втім…щось придумаємо. Але не на цей рік. Хочаааа…

Частково це робиться для себе. Частко для близьких – щоб завжди, всі кому треба, могли без проблем підзарядити свої пристрої, ліхтарики, інше, і не забивати собі цими всіма питаннями голову. Бо ж якщо голова не забита думками про щось одне – продуктивність людей завжди вища. Часто міркував про беззмістовністью свого існування, виходячи з мого роду діяльності, але, мабуть, в тому і бачу свій сенс – допомагати іншим, щоб вони повноцінно виконували свої ролі в цьому житті. Тож…зиму переживемо точно 🙂

Бізнес квітне

Якщо так подумати, в мене дивний пасивний дохід з блогу. Ну, або ж, з Ютубу. Тут коли як пощастить.

Справа в тому, що за останній рік до мене кілька разів звертались – хтось по ремонту стілусу до графічного планшета (з ролика на Ютубі), хтось по ремонту зубної щітки звідти ж. І от, якби не ці публікації, цього б відклику не було. Розмірковую – я вже продався, чи ще ні?..

Мабуть, слід розділяти відносно головної цілі. Моя ціль – донести корисну інформацію, з якою я стикнувся. Часом сам до неї ж звертаюсь. Як от коли ремонтував останню камеру – дивився по своїй інструкції, де гвинти приховані на ній. В іншому…мабуть просто приємно, коли до твоїх (не прямих) послуг звертаються.

Якщо виходити з думки, що кожна людина має свою специфікацію і напрямок роботи, мабуть мій напрямок це сфера обслуговування. Не в кафе, але по техниці. Найбільш вдало я себе проявив саме в цьому напрямку. Паралельно з цим напрямком йде торгівля. Хоча з моєю “соціальністю” то, скоріш, “метод від протилежного”.

Відчуваю себе конструктором, котрий лежить на столі, певні деталі напів-зібрані, інші лежать аби як. Лишилось це все зібрати до купи..ну от…знову музичний тріп…

“..Зібрати би до купи
Скласти з них мозайку
Але чомусь так тремтять руки..”

ви як хочете, а я пішов слухати…