Десь вчора мені стало цікаво, що ж то за пісня така…якщо не помиляюсь, вона також назва альбому, а саме “Don’t wait ’til tomorrow”. Іноді здається, що моя англійська буде вивчена (чи, хоча б, покращена) з піснями цього гурту. Бо я такий “гм…і про що там мова?…бо ж я на слух не дуже розбираю…” – і оські тобі:
“Хоча здається, що мені все одно,
Я вже просто втягнулась у це.
Мені набридло, що ти не вважаєш за правильне
Ділитися з кимось своїми переживаннями.
Ніколи не може бути надто пізно
Зателефонувати мені та приїхати,
Я буду рада тебе бачити,
Не чекай до завтра.
Ми могли б повернутися в той час, коли
Були молоді, були найкращими друзями,
Я допоможу тобі розібратися в цій плутанині,
Не чекай до завтра…”
Загалом-то, я вже звик, що музика (правильна?) спроможна надихати нас. Навіть, якщо вона звучить мовами, котрі ми повноцінно не знаємо. На рівні підсвідомості воно якось засвоюється і “типу ок”.
“Це все кохання, воно дане нам згори,
Я буду поряд, коли тебе все дістане.
Знаю, я зовсім не ідеальна,
Але якщо Бог дав мені так багато,
Якщо ти тонеш, я пірну за тобою,
Я допоможу тобі підкорити цю вершину,
Просто знай, що я буду з тобою, пам’ятай, що мені не все одно,
Як тільки я тобі знадоблюся, просто поклич мене…”
Хоча останній альбом і не дуже, а от альбомчик 2019 цілком собі. Але буду як завжди…відкривати його для себе “по-трошки”. А поки…
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.