Дивна штука – планування. Коли ти в голові створюєш якийсь проект, котрий візуалізується в твоїй уяві. Загалом, мені властиво мати багато проектів в уяві і мало у реалізації. Але останнім часом щось змінюється, і…переступаючи через себе я намагаюсь реалізувати їх.
Одна половина каже “нащо, все одно переїжджати”, а інша…інша каже, що треба поки пережити те що є і що триває. Думаю, кожен в голові мав прогнози на життя, а точніше на те, коли це все скінчиться. Кожен думав “огов…у травні скінчиться? Так то ще довго…”, і…саме тому життя в тому чи іншому місці може продовжитись на невиявлений час. Це як потрапити у аеропорті на затримку рейсу. Без чіткого формулювання, коли закінчиться хурделиця.
Намалював собі в уяві стіл. Знову великий, десь 2*0.6 метри. Гм, цікаво. Це, в суті своїй, буде вже другий такий стіл на одну кімнату. Але то вже не зовсім стіл, скоріш робочий простір. З зоною відпочинку…під ним. Важко пояснити, але сподіваюсь що все вдасться зробити так як хочу, і напишу статтю у блог на цю тему. Виключні часи вимагають виключних рішень і виключних проектів. В цілому цікавість цього проекту буде ще й у тому, що…стіл зможе змінювати свою висоту чи…зовсім зніматись і прибиратись, бо конструкція буде навісна. Комплектуючих взяв з запасом, тож все має вийти…
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.