Це той самий випадок, коли фільм досить прогнозований, але…
Все одно цікавий. Історія починається з фрагменту, де якась дівчина (Клара) прощається з хлопцем (Беном) і…через мить цього самого хлопця, у неї на очах, насмерть збиває машина.
Клара не може прийти в себе навіть після двох років після трагічної події, і хапається за все, що нагадує їй про коханого – їздить на його машині, возить його особисті речі, натрапляє на його старий телефон. У фільмі також фігурує інший персонаж (власник кафе), котрий також втратив близьку людину. Він, порівняно з іншими, пропонує Кларі не забути і відпустити, а “поговорити” з людиною, якої не стало. А так як мова йде про сучасний світ, Клара вирішує писати йому СМСки з думками, що виникають в її голові. От тільки вона не здогадується, що ці СМСки цілком можуть дійти до “свого адресата”.
Актрису, що зіграла Клару (Кароліна Герфурт) “покоління 90-х” могло знати з дивного німецького фільму (для “дорослих”), котрий у нас був відомий як “Дівчатка зверху”. Тим дивніше бачити людину, котра за стільки часу не дуже змінилась ззовні, але грає в більш серйозній картині з драматичним підтекстом. Сюжет фільму розвивається поступово, і хоча ти розумієш більш менш, як будуть далі розвиватись події, тобі все одно цікаво дивитись цей фільм.
З мінусів я б виділив той момент, що не дивлячись на трішки більший за стандартний хронометраж (1 година 40 хвилин), в фільмі настільки не приділили уваги Бену, що…його навіть не зіграв якийсь актор, тобто ім’я актора ніде не фігурує, щоб нам було хоч десятою частиною зрозуміло, чому вона так по ньому вбивається. З плюсів, навпаки, дуже добре показана не тільки основна сюжетна лінія, а й суміжні, в котрих, хоч і місцями, але показан приклад взаємовідносин між людьми, що так чи інакше контактують з обома головними героями. В тебе немає відчуття, що розповідь ведеться про двох людей в напів-живому світі.
Ще з вагомих плюсів саундтрек до фільму. Фільм був настільки добре зроблений, що у Сашки було питання “чи існує та співачка, котра фігурує в фільмі?” – бо ж і актриса зіграла добре свою роль, і загалом це було показано все так, наче дійсно у фільм запросили камео. Частково зацінити саундтрек ви можете нижче
Свого часу ми дивились фільм “Зустрінемось онлайн”, або в російськомовному варіанті “Любовь между строк”, і ідейною стороною вони досить схожі. І як той фільм, так і цей, я б радив подивитись, бо на мою думку в них досить цікаво показані взаємовідносини між людьми у сучасному світі, коли, не дивлячись на те, що навколо багато людей, ти знаходиш щось близьке лише завдяки технологіям. Хоча й загалом це фільми зовсім не про технології і їх вплив на наше життя 🙂
Буквально місяць тому, у травні, вийшов американський ремейк з назвою “Кохай знову”. Якщо вам більше до вподоби картинка, котра показана у американських фільмах, можете подивитись новий варіант, але на мою думку, оригінал завжди краще. Оригінал, до речі, німецький.
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.