Досить незвично було бачити Гійома Кане у ролі серійного маніяка, але..
Дивлячись французьке кіно – ти звикаєш або до комедій, або про якісь романтичні мотиви. Тим дивніше бачити історію засновану на реальних подіях, котрі відбувались у 70-80-х роках в департаменті на півночі Франції під назвою Уаза. Жандарми розслідують дивні вбивства і напади на людей і не можуть знайти вбивцю, котрий за цим всім стоїть.
Зазвичай такі історії розповідають від лиця слідчих, тим самим показуючи хід розслідування і сліди, по яких вдається відшукати вбивцю. В цьому фільмі все трішки інакше і всі історія розповідається, якраз таки, очима самого вбивці. Автори фільму попереджають, що певні моменти були додані до історії штучно для зберігання цілісності картини, втім, вони навряд чи вплинули на основі події, які відбувались у фільмі.
Сам по собі фільм цікавий і ти не можеш продумати як буде розвиватись сюжет далі, тож не відриваєшся від перегляду до останньої хвилини. В чомусь це нагадує фільм “Звабливий, Поганий, Злий” в якому була розповідь про життя іншого маніяка – Теда Банді. Втім, певні моменти показані, але не зовсім розкриті у фільмі (як, наприклад, частина про те, що у нього була схильність до гомосексуалізму), що заставляє нас самостійно шукати додаткову інформацію в мережі для уточнення на тему “що це було?..”.
Чи радив би я цей фільм для перегляду? Так, цілком. Особливо враховуючи реальність історії і те, як все було показано. Але більше для фанатів таких фільмів, ніж для всіх 🙂
