Вигоряння, це коли ти їдеш у ліс, береш із собою 2 камери, 3 об’єктиви. Приїжджаєш. Дивишся на ті соснові шишки і…розумієш що забув вдома бажання фотографувати. Це спустошення важко якось обмалювати чи помітити. Але воно є. Воно в тобі. І ти його бачиш в небажанні щось робити. Та є рецепт. Треба знайти те, що тобі подобається саме зараз. І з того почати.
З того і почну…
..мені подобалось більше в той час..
..моя “диба”, знімки, які робив тоді ще Panasonic GX7, або ж…творчий підхід. Ця “диба” була створена тоді щоб підвісити ті самі диски і…грати-грати-грати…отримувати різні дивні знімки у грі дзеркал і світла. Смішно, але я давно не відчував себе настільки близьким до того, щоб знову почати експериментувати з фото, як зараз. Закрити питання по будинку, з’їздити в Одесу, і…думаю, що ця зима дасть неабиякий творчий поштовх. Бо є ідеї і є можливості. Більш того – є бажання. Тож…
Якось я зробив цей знімок
і мені сказали що це…фотошоп. Типу “ну не може бути такого щоб на одному знімку одночасно була камера, яка знімає, і об’єкт, який знімає”. Але все можливо, коли я творчий підхід – цей знімок робився через дзеркальний диск від жорсткого диску (так-так, саме на таких зберігаються наші дані). На цьому знімку видно суть цього диску і його поверхні
Сьогодні натрапив на фото, котре мене зацікавило
Як виявилось, знімок це…згенероване Ai зображення. Тобто штучне. Але ж…виклик є виклик? Лінзи для очей йдуть? навряд чи вони дадуть бажаний результат, але…будемо пробувати. Стало цікаво, чи можна отримати такий результат вручну 🙂
Цікавий відосик про те, як гарно знімати жрачку.
Час від часу мені “прилітає” від Сашки, що хтось не розуміє, чому то вона скидає мені свій “лук” або ж як то взагалі працюють наші відносини, чи шо мені не сподобається щось, що вона собі зробить (типу татуювання). І отут просто прикипіло просто скинути один з прикладів наших розмов. Спробував в тій послідовності як велась розмова.
Для розуміння на фото (першому) людина, котра гендерно народилася чоловіком, але вирішила пройти через довгий шлях, змінити стать, і я в захваті від творчих робіт які вона робить і які можна побачити отут https://www.deviantart.com/aliceferox/gallery
Більш того, якщо вбити в Гугл просте словосполучення deardremor, можна стикнутись з купою того, що взірве мозок, бо ж я і моя творчість бувають теж різною. І вона вас, певно, здивує ще більше, ніж те, як ми з дружиною разом обираємо різні речі для творчості і просто just for fun.
Далі буде..
“..Stay with me, I’ve done some changing
I’m waiting, I’m made for you baby..”
Ps у ФБ гарніша версія
Ох вже цей мені “бренд-мейкерінг”…
Подобається мені, часом, щось таке зробити. Намалювати (хоча це зроблено з чужих іконок, тож, скоріш, колаж).
Тут ще треба другий ключ замінити на щось типу викрутки, але концепт є, а це вже основа. Мені так подобається цей концепт, що можливо він буде першим, хто доживе до ідеї друку на чашці, наприклад. Я б ще, може, трішки розмалював цьо всьо. Але подивлюсь…
..і тим не менш, викликає в мені певний смуток. З одного боку (технічно) знімок без фотошопу. Та й…хто Пейнт вважає фотошопом?..
З іншого, це мало бути зроблено 2 кадрами. Один зі свічками, інший зі мною. Історія мовчить про те, що чорний плєд чи щось на кшталт того ще мав не загорітись при цьому всьому, бо ж…було б не смішно вже коротше.
В той вечір результат не був такий як хотілося б, і довелось скористатись “чітами”. Тим не менш, це, знову ж таки, питання того що першочергово – метод чи результат?..
Здається, мені вдалось втілити щось “демонічне на мінімалках” 🙂
Той день був тим самим випадком, коли я зрозумів, що якщо спочатку розмалювати морду ліца гуашью, а потім її змити – ти легко перевтілюєшся у…панду!
Творчість така творчість…
А ще, саме в той день зробив своя саму модняву сігну, що пішла на фон в Девіанті 😊
Задумався над тим, скільки коштує творчість? Тобто, наприклад. Хтось має камеру. Додаємо до того вартість об’єктивів. Додаємо (якщо платно) вартість розміщення робіт. Підписка чи ще щось. І..яка ціна вимальовується?
Питання вартості завжди доречне там, де ти себе все ще питаєш “а чи не забагато воно коштує?”. І я цим питанням задаюсь кожен раз. По кожній камері що мав. Тобто, уявімо, що камера коштує 20000. Ти собі кажеш “ні, то дорого”. Чи можна припустити, що якби тобі дали 20000, ти б погодився нічого не створювати, бо ж “тобі заплатили такі великі гроші”. Чи це так не працює?..
На мою думку, сама ідея творчості не має мати меж. Будь яких. Бо ж то щось унікальне. Але то добре “у думках” так. Фізично ж ми залежимо від багатьох тих самих “фізичних” факторів, що впливають на наш вибір. Але чим далі, тим більше ловлю себе на думці, що то лише в мене так. Бо ж багато людей створює щось дивовижне на досить прості камери. Певна людина може крейдою на землі намалювати те, що ти не зможеш зробити найдорожчими в світі фарбами. Мабуть, воно або є, або його немає. І все ж…
Розділимо це все на два. У творчості співпрацюють тіло і душа. Для тіла важливо те, що ти відчуваєш, коли щось створюєш. Для душі сам процес. Мабуть зараз, з тою реальністю, в якій живемо, душа знаходиться наче в клітці, бо не можеш якось відволіктись. Тіло ж думає, що щось не так не з точки зору наповненості, а з точки зору технічного підходу. І маємо що маємо.
Ми сподіваємось що та чи інша придбана річ прибере війну і все інше, і ми зможемо створювати щось як раніше. Але проблема того самого “як раніше” в тому, що його не існує і вже не буде ніколи після. Багато чого втрачає сенс, коли не бачиш свого завтра…
Задумався, що на Девіант я шукаю не людей. Не творчість. Я шукаю душі. У моєму розумінні творчість кожної людини це відображення її душі. Не важливо – світле чи темне. Колись я почув фразу про “у темряві краще видно світло” – і це саме про це.
Творчість може показати як душу, так і якусь недалекість. Це, знову ж таки, не про погане. Просто щось нам подобається, а щось ні. Буває так, що тобі подобається половина душі людини, а інша половина ні. Неважливо.
Якщо мене чіпляє робота, яку бачу на головній сторінці, я зайду в профіль і подивлюся на інші роботи. Наскільки мені зрозумілим є стиль автора. Сумежні кути з тим, що відбиваю я. Смішно спостерігати, як твої різні сторони знаходять відгук в одній людині.