Однакові й різні

#думки

“..ми рівні сьогодні,
Між нами півкроку, між нами безодня”

 

мабуть, в мене так зі всіма людьми. Ну або з нинішнім оточенням. Важко сказати що пішло не так, і чому наразі немає жодної людини, до якої було б не страшно повернутися спиною, втім кожна людина заслуговує на своє особисте пекло, і…моє завжди було десь поруч зі мною.

Не узагальнюйте, мова про “друзів”

Залишити відповідь