Бургер Кінгс

Одне з наших сімейних хобі – це приготування бургерів. Ми кожен раз щось змінюємо чи додаємо, щоб досягти “того самого смаку”, який ти отримуєш, коли відвідуєш бургерну.

Іноді ми щось забуваємо додати (як то солоні огірки, яких у нас може не бути), іноді ми вибираємо інше м’ясо (не свіжоприготовлену котлету). На цей раз ми взяли готові булочки, намазали на нижню половину кетчуп, потім свіже приготовлена котлета з курячого фаршу (фарш робили самі), засмажена на електрогрилі. Далі свіжа цибуля, солоні огірки, які самі маринували, і кілька шматочків сиру Чедер. Закриває це все верхня половина булочки і ставиться у духовку під гриль з конвекцією.

На цей раз смак був вже досить наближеним до того, що ти отримуєш у спеціальних закладах. Я б сказав, що десь відсотків на 85-90 було “тим самим”.

Хто зна, можливо колись ми відкриємо бургерну на колесах? Можливо. Хто зна… 🙂

No Way Out

Це третя творча робота на пісню гурту Halflives і, що важливіше, третя робота на пісню з альбому “How Much a Heart Can Take Before It Breaks”. В мене була мрія зробити по роботі на кожну пісню з нього. Продовжувати читання No Way Out

+-

В дитинстві, іноді запитуючи “Як твої справи?” люди відповідали “плюс-мінус”. Це означало що в житті відбувається щось добре, щось погане.

Зараз в моєму житті багато чого пов’язане з електрикою (загалом, від електрики залежить моя можливість працювати і до мене їде електричний триколісний вантажний скутер), але через обстріли ми вже кілька днів знаходимось без світла. В моєму випадку все не настільки погано, бо я підготував “грунт комфорту” ще задовго до війни. І тому в мене будинок, здебільшого, живиться від батареї електровелосипеду. Які я нещодавно зібрав. Але в інших людей все гірше, подекуди хтось пише що люди “планують виїжджати”, але я думаю що то більше чутки, бо хто хотів виїхати – вже встиг.

Тому сьогодні це – моя творчість. Тому сьогодні в мене новий малюнок на собі…

Метеликами раненими з темноти

Якось воно синхронізувалось…і пісня, і настрій…і небо.. Продовжувати читання Метеликами раненими з темноти

Чом би й ні?

Мені не дають спокою слова Вінні про те, що її лякає моє хобі “переодягання в жінку”. Я пояснив їй і ми зрозуміли один одного, що це не є хобі в переодягання, а про створення образу, який я використовую для зйомки. Тобто мені потрібна модель – і я нею стаю. Але внутрішні “інь-янь” постійно чимось незадоволений, так сталось і тут, коли я вчора лежав у ванній після творчості і думав над тим, що…я терпіти не можу свої брудні (після роботи) руки.
Я відчуваю себе якимось мужланом, котрий ходить у рваному одязі, постійно п’яний, брудний. Внутрішньо мені стало гидко від розуміння, що я не можу зробити так, щоб після роботи я був “гендерно нейтральним” – тобто простим чоловіком з просто чистими підстриженими нігтями. І я пішов від зворотного – якщо є те, що видає в мене “надто чоловіка”, слід щось протипоставити йому. Тому вирішив спробувати фарбувати нігті. Не в тому сенсі, що робити манікюр, фарбувати все в якийсь один колір. Ні. Мова про декорування. Сьогодні, як приклад, я нафарбував по половині двох нігтів на кожній руці. Бо мені здалось цікавим, що воно буде виглядати з одного боку пофарбованим, з іншого “з відтінком” того що я десь тріснув по пальцях молотком, і ніготь почорнів.
Це не означає, що я постійно і кожен день буду видумувати щось нове – ні. Але якбо буде виникати бажання, чи ж буде якась ідея дизайну – я буду її втілювати. Бо це я – це частина мене.
Все частіше нагадую собі Діззі з Гілті Гір. Навіть була думка зробити татуювання саме з нею, на одній половині крила там де Некро написати “Сейнт”, на іншій з Ундіню – “Креа”. Хто зна, можливо колись…

Дерево Дикобраза (ілюстроване оповідання)

Ця історія відбулась з хлопцем на ім’я Джо. Продовжувати читання Дерево Дикобраза (ілюстроване оповідання)

На телефоні краще

Той випадок, коли знімок на малому екрані виглядатиме краще

Цей знімок це подвійна експозиція, зроблена на дитячу фотокамеру з термодруком. Точніше було зроблено два знімки поспіль, кожен з яких наклався на інший. Після цього знімок було сфотографовано на мій улюблений Панасонік і вуаля!