Категорія: Творче

Бізнес квітне

Якщо так подумати, в мене дивний пасивний дохід з блогу. Ну, або ж, з Ютубу. Тут коли як пощастить.

Справа в тому, що за останній рік до мене кілька разів звертались – хтось по ремонту стілусу до графічного планшета (з ролика на Ютубі), хтось по ремонту зубної щітки звідти ж. І от, якби не ці публікації, цього б відклику не було. Розмірковую – я вже продався, чи ще ні?..

Мабуть, слід розділяти відносно головної цілі. Моя ціль – донести корисну інформацію, з якою я стикнувся. Часом сам до неї ж звертаюсь. Як от коли ремонтував останню камеру – дивився по своїй інструкції, де гвинти приховані на ній. В іншому…мабуть просто приємно, коли до твоїх (не прямих) послуг звертаються.

Якщо виходити з думки, що кожна людина має свою специфікацію і напрямок роботи, мабуть мій напрямок це сфера обслуговування. Не в кафе, але по техниці. Найбільш вдало я себе проявив саме в цьому напрямку. Паралельно з цим напрямком йде торгівля. Хоча з моєю “соціальністю” то, скоріш, “метод від протилежного”.

Відчуваю себе конструктором, котрий лежить на столі, певні деталі напів-зібрані, інші лежать аби як. Лишилось це все зібрати до купи..ну от…знову музичний тріп…

“..Зібрати би до купи
Скласти з них мозайку
Але чомусь так тремтять руки..”

ви як хочете, а я пішов слухати…

 

Творчість проти ШІ

Зіткнувся з деякою часткою хейту щодо людей, які створюють свої роботи за допомогою ШІ і…задумався, а як я взагалі сам до цього відношусь?

Що таке творчість? У моєму розумінні творчість – це процес, під час якого ти своє бачення світу та речей втілюєш у чомусь, створеному твоїми руками чи іншими частинами тіла (опустимо абзац про генітальних художників, сьогодні не йдеться про це). У творчості ти можеш використати різні інструменти, які дозволяють тобі розкрити твою ідею. Тобто, чудово мати в наявності 5 різнокольорових ручок для малювання, але краще мати цілу палітру, яка дасть тобі більше градацій (“сірого”, ха-ха. Я знову в той же степ). Але де тут ШІ?

Сам я часто користуюсь різними фільтрами. Зокрема тими, що у камерах. Я навіть чітко розумію, що я можу в тому чи іншому вигляді отримати на тій чи іншій камері, а що ні. Для мене камери різних виробників це “різні набори фарб”, якщо так можна сказати. Я або заздалегідь знаю, який результат хочу отримати, або оцінюю виходячи з того, що маю на екрані до спуску кнопки затвора. Камери від Олімпуса мають у цьому плані “хитрий” режим, коли робиться знімок відразу з усіма можливими (або вибраними) фільтрами. Читерство, але що ж.

Чисто технічно створення контенту за допомогою використання ШІ не є створенням як таким, а здебільшого використовується первинний матеріал (що в споконвічному вигляді називається крадіжкою авторських прав, і не дарма на Девіанті є навіть пункт, який уточнює, що твої роботи не можуть бути використані в базах ШІ). Тобто, коли я створюю щось за допомогою своєї камери, нехай і з використанням фільтрів або ж з пост-обробкою в редакторі – я створюю початковий продукт. Вихідний код. Ті ж, хто може використовувати мою роботу і змінити її за допомогою ШІ є в кращому разі шахраями, у гіршому…людьми, які видають себе за тих, ким не є. Вони не є творцями, тому що суто технічно вони не беруть участь не у створенні оригіналу, не у створенні “плагіату” на тему оригіналу.

Кожен з нас може сфотографувати 151 кульбабу, розмістити ЇЇ у профілі, і вважати, що він великий фотограф. Що ж. Він зніме лише “ще одну” кульбабу, але вона все одно буде унікальною. Як і кожен із нас унікальний своїм зовнішнім виглядом, голосом, інтересами. А контент, створений за допомогою ШІ, це щось подібне до “овечки Доллі” (пошукайте в Гуглі).

Тому я не бігатиму по профілях і засуджуватиму людей за те, чим вони займаються, але й творчого підходу я в цьому, водночас, не бачу…

Souls like you

Задумався, що на Девіант я шукаю не людей. Не творчість. Я шукаю душі. У моєму розумінні творчість кожної людини це відображення її душі. Не важливо – світле чи темне. Колись я почув фразу про “у темряві краще видно світло” – і це саме про це.

Творчість може показати як душу, так і якусь недалекість. Це, знову ж таки, не про погане. Просто щось нам подобається, а щось ні. Буває так, що тобі подобається половина душі людини, а інша половина ні. Неважливо.

Якщо мене чіпляє робота, яку бачу на головній сторінці, я зайду в профіль і подивлюся на інші роботи. Наскільки мені зрозумілим є стиль автора. Сумежні кути з тим, що відбиваю я. Смішно спостерігати, як твої різні сторони знаходять відгук в одній людині.

І про котів…

Кому треба, той зрозуміє 🙂

“Де вони, де вони:
Тихі добрі слуги світлої моєї сторони?
Де ви, де ви?
Знаєте, мене обсіли леви.
Знаєте, тут,
Де я замітала – виступив бруд!

Де мої слуги? Де мої факіри?
Де мої змії? Де мої шкіри?
Демони-кати, демони-звірі,
Де вони, де вони засіли?”

Снова клип-чег? Снова!

 

Обсуждали тут намедни с одним человеком всякое, вспомнилось о седьмой Финалке. Вспомнилось, что я делал клип на тему нее. И что? Верно. Вспомнился клипчиг. Нашел. Посмотрел. Качество скачанного видео с лирушки оставляет желать лучшего. Что решилось? Времени много, сидим болеем, надобно отреставрировать клипчег! 🙂
Будет чем заняться завтра)))