Свого часу була історія, коли в далекому 2015 були певні складнощі і певні питання. Тоді поруч з небагатьох був Олексій. Тоді ж, якщо не помиляюсь, він дозволив інакше подивитись на відносини, сприйняття, і інші речі, і…зробити так, щоб я не допустив помилок. І в мене це у мозку чомусь сплило фразою “Олексій посміхається” (мабуть, тому що “Один глаз плаче, інший сміється”. Бгг). Це вислів, умовно, відносно того, що сталося не так, як збиралося. От і сьогодні “Олексій посміхається”.
Я пишу сюди багато особистих речей, що важливі для мене. Хай щось лишиться для себе. Без публікацій..
Ps нам потрібен мерч-монетка, де одне око сміється, інше плаче. Терміново. Тоді приймати рішення в житті було б значно легше..
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.