Дождь, как шорох страниц…

Цікава штука, цей ваш Амітриптилін…з одного боку він дає можливість “бути мені людиною”, з іншого…пригнічує і, я б сказав, вирізає саму мою сутність. Як я там намагався зберегти. Протез нервової системи – я б так його назвав.

Часто читав про те, як люди сидять в 15 і 17 років на всяких антидересантах, і думав “ок…а як це?”. Зараз я знаю як, і…мабуть багато речей стали більш зрозумілішими. Не легшими для розуміння, а саме зрозумілішими.

Важко з людьми, але на самоті десь так само..


Відкрийте більше з Notes 2.0

Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.

Залишити відповідь