Я снова вспоминаю о тебе..

Короткими гудками вызываю во сне.
И ты уже не прячешься в далёких краях,
Ты вроде поняла, что мы на равных паях.

И комнаты сошлись,
И демоны рассыпались,
И тридцать пять в тени,
И это не привиделось.

Вот тебе журналы, вот тебе шаурма,
Вот тебе билеты на концерты меня.
Ты только не исчезни, не теряй телефон,
Даже если завтра здесь будет шторм.

Ведь комнаты сошлись
И демоны рассыпались
И тридцать пять в тени
И это не привиделось.

=====================

Згадалась вона…композиція, тобто. Для мене ЛПН це оце. Не українською, ні ще якось. А в тому вигляді як є…хочеться якось приїхати в Одесу і почути…загалом, я вважав завжди що “завжди можна приїхати в Одесу і прожити день-два старим життям”, але після переїзду сюди я собі цього дозволити так і не зміг…сумно. Але як є…


Відкрийте більше з Notes 2.0

Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.

Залишити відповідь