Хотів почитати…

стрічку інсти у Толі Царьова. Зайшов на сторінку гурту. Прочитав коммент-відповідь гурту про:

“да никто вам ничего не обещал и не должен. Мы давали и даём вам музыку, которая вас поддерживала и поддерживает. Этого достаточно. Но мы вам ничего не должны, не обещали, и ничем не обязаны. Мы вас вообще не знаем и вероятно в глаза не видели. С какой стати вы решили, что посторонние люди вам что-то обещали? Валить все на левых людей, лично которые вам ничего не сделали, прикрываясь неким разочарованием – это слабость. Вы ничего не знаете про нас, про нашу жизнь ни до, ни сейчас. И не имеете никакого права давать оценку и судить. Вам просто нужно найти кого-то для обвинения и вы пошли легким путём.”

і от, з одного боку, розумієш що він правий. Типу – вони ж не підтримують війну, і все таке. Вони навіть концертів зараз не дуже дають, відмовились грати на стадіоні центрального спортивного клубу Армії (не виключаю, що через назву, загалом же це можно було написати як ЦСКА, бо ніхто з нас ніколи не знав того розшифрування). Але коли ти читаєш ці слова, то тобі перед очами летить все те лайно пропагандонів, котрі кажуть “єта нє ми, єта ви всьо сдлєлалі”. Тобто, тупо, по звичайному скажи “у нас сім’я. У нас діти. Їх треба якось годувати, і на жаль ми не можемо публічно виступати проти війни, висловлюючи таку позицію. Ми співчуваємо українському народу і нам прикро, що наша країна таке робить” – за таку фразу до вас навряд чи хто причепиться, але ти будеш бачити позицію колективу.

Загалом же ш, прикро не те, що такі люди публічно не виступають проти війни. Прикро те, що вони використовують формулювання, котрі як під копірку є формулюваннями з їх телевізору…щоб було зрозуміліше – приберіть з цитати слово “музыку”, і уявіть, що це промова якогось депутата…

Ps а ще смішніше, замініть “музыка” на “грєчка”. Депутат, все ж таки…


Відкрийте більше з Notes 2.0

Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.

Залишити відповідь