Часом відчуття, що треба (тільки зараз розумію, наскільки то дивно звучить) взяти кота за яйця, і сісти писати пост у блог. Бо ж, бо ж…нащо той блог, коли є музичка, котру можна включити, і сидіти собі в ночі, займаючись всякої фігнею, слухати…
Це нагадує дитинство. Коли замість уроків ти сидів і чи грався у приставку, чи ще щось. Все що завгодно, тільки не уроки. Час йде, сприйняття не міняється..
Навіть вижимаючи з доби всі соки, тобі все одно на щось, тай не вистачить часу..
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.