Щось в цьому є…
“Тут такі зими, що до весни
Простіше проспати, ніж її дочекатись,
Пам’ятаєш кімнату, де ховалися ми,
Ці шпалери пожовклі й сорочки картаті?..
Пам’ятаєш мене?.. Я сміявся тоді,
Місто снігом грудневим за ніч засипало,
Я ніколи не був щасливішим і ти
Не казала “Люблю!”, просто мовчки кохала.Ти за мною немов за стіною!
Зупини цей розхристаний час…
Кілометри летять за спиною… –
Я би все повернув й таких нас!Тут такі зими, батареї холодні,
За вікном уночі грізно стогнуть дроти…
Ми з тобою удвох проти світу й не згодні,
Що за стінами цими є інші світи…”
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.
