“Я уснула в камере пыток,
Где на стенах тиски и клещи,
Среди старых кошмаров забытых,
Мне снились странные вещи.Заглушала музыка крики,
Столько памяти в каждом слове,
Я уснула в камере пыток,
На полу, в луже чей-то крови.Я уснула ночью глубокой,
В страшной чаще,
Зарывшись в листьях,
Среди диких чудовищ, голодных,
О своей не заботясь жизни.Всё равно о ней думать поздно,
Но проклятое чувство долга,
Я уснула, выключив звёзды,
Так хотелось упасть ненадолго..”
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.
