Плідність спілкування

..для мене завжди полягала в тому, наскільки воно спроможне в мені народжувати якісь думки з тих чи інших прикладів. От так вийшло і тут…

“Цікаво, що в голові “світ” асоціювалось зі словом “світло”, а світло=темрява (як протилежність) хотів було написати “ще нікого не захоплювала моя внутрішня темрява”))
Замислився над тим, що більш став розуміти слова іншої композиції, де “Никто, не увидит как, чтобы жить тебе нужно сдохнуть”, тільки з точки зору думки що вище. Ну, тобто, я про те, що щоб дарувати комусь іншому світло, у нас всередині відбувається боротьба. З собою, своїми демонами, думками – говорити щось комусь чи промовчати. Зробити, чи не зробити. Враховуючи закони рівноваги – як думаєш, чи вірним є ствердження, що чим світліші справи людини, тим темніші його думки чи внутрішній світ? Це не обов’язково про те, що хтось комусь зробив щось добре, а десь в іншому місці він обов’язково котика образив – скоріш це про абстракцію, що роблячи щось десь світле, в тому чи іншому вигляді щось в тобі темнішає. “