Подивились Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав боятися й полюбив бомбу (1964)

Є такі фільми, які дивишся на одному подиху. Чи “Доктор Стрейнджлав” з таких? Ох…

Як поцінювач чорного гумору, я не міг пропустити картину, яка досить часто згадувалась в тих чи інших місцях. І хоча кінематограф того часу не є моїм улюбленим, але певні фільми просто неможливо не подивитись. Таким став і цей.

В загальному історія не дуже відрізняється від нашого сьогодення. Зверху подана команда запустити ядерну зброю по радянському союзу. Як з’ясовується, таку команду віддав бригадний генерал Джек Д. Ріппер, користуючись програмою, яка була призначена як крайня міра відплати у випадку, якщо головне командування (президент) буде нейтралізоване. В той же час, після початку операції, президент дізнається про план Ріппера і намагається його зупинити. Але з цим виникають певні складнощі, так як код, яким можна все відмінити, знає тільки сам Джек, котрий обірвав увесь зв’язок. Тож..чи вдасться врятувати світ від неминучої катастрофи?.

Дивлячись такі фільми, яким вже більше пів сторіччя, ти намагаєшся якось проаналізувати те що ти бачиш в ньому і примірити це на сьогоднішній день. Згадуючи початок повномасштабної війни, погрози про використання ядерної зброї, інше…мабуть саме зараз, як ніколи, ти можеш сприйняти цей фільм у площині “що було б, якщо б”, часом посміхаючись, часом витираючи сумну сльозу. Чому ж сумну?

В фільмі я побачив такого-собі Піта Гегсета (праворуч, відповідно):

і якось воно…не дивлячись на художність фільму, тут радянський союз показаний в тому ж ключі, в якому ми можемо спостерігати зараз його країну-наслідок – брехливий, бажаючий зруйнувати увесь світ. І як тоді, так і зараз, люди намагаються “примиритись” з ним, не розуміючи, що це ні до чого доброго не призведе.

Чорна сатира фільму, знову ж таки, дуже нагадує сьогодення, де багато речей ти не можеш сприймати серйозно, бо твої розум і серце не зможуть цього пережити. Тому не дивлячись на серйозність теми, фільм більше як гумористична замальовка, ніж про щось історичне чи важливе. Він показує, наскільки люди, йдучи до своєї цілі, не замислюються над кількістю жертв, до яких призведе їх рішення. І тому це одночасно і важкий (дивлячись на світ у 2026 році) і комічний фільм, який кожним буде сприйматись по різному. Але б я радив його до перегляду. Цікавий. 8 з 10 заробив чесно 🙂


Відкрийте більше з Notes 2.0

Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.

Залишити відповідь