Серцебиття це грати…

56242542_10156956256230851_4175892162396815360_n

#Cheshires #супермінор #серцебиття_це_грати

Іноді настає таке відчуття, що весь день в тобі було якесь питання, на котре ти шукав відповідь. Якщо проводити алегорію, це як стосунки, але між тобою і тобою.
Ти намагаєшся знайти в собі відповідь, але її немає. Немає причин для роставання, немає причин для продовження.

І тут на слух припадають почуті сьогодні ж слова…

“Вже не тримає нічого
Лети…”

Я не бачу сенсу розповідати всю ту хімію, що відбувається в моїй голові, я цілком можу її пояснити, цілком можу її заблокувати. Втім я не маю причин для того, щоб щось робити.

Це був казковий місяць. Як там казав Олексій…”одне око плачить, інше сміється”. Ну чи інша його фраза “гарне – відчутя сім’ї, не гарне – відчуття про*баної сім’ї”. Не в буквальному сенсі, звісно ж. Він (місяць) показав, що я можу захоплюватись думками, знайти такого собі напів-соулмейта, і…відпустити його. З одного боку це важко, з іншого прекрасно. Ловлю себе на думці, що лише відчуваючи біль від якоїсь втрати, це показує на те, що ти все ще живий. Мабуть саме тому я це і роблю.

Дякую, Cheshires, за відповідь на моє питання…

“Тримай міцніше вічність в своїх руках
Роби так само, як ти читав у книжках
Пульсує в серці твій супермінор
Серцебиття – це грати
Жити життя – це грати хардкор”

Добавить комментарий